Новини
Адаптовані публікації з перевірених зовнішніх джерел із перекладом, атрибуцією та локалізацією для трьох мов.
801 новин у публічній стрічці
20 новин
Dane i statystyki
1 хв читання
DSB_SPRPB01 - "Zestaw danych: zaktualizowane dane"
Eurostat opublikował nowe dane dotyczące odbiorców rent z tytułu niepełnosprawności w krajach Unii Europejskiej. Zgodnie z raportem, liczba beneficjentów różnego rodzaju rent stale rośnie. Kluczowe informacje Wzrost liczby beneficjentów: W 2022 roku w Unii Europejskiej zarejestrowano ponad 10 milionów osób otrzymujących renty z tytułu niepełnosprawności. Rodzaje rent: Renty dzielą się na kilka kategorii, w tym renty całkowite, częściowe oraz renty dla osób z ograniczoną zdolnością do pracy. Różnice między krajami: W różnych państwach członkowskich liczba beneficjentów oraz rodzaje przyznawanych rent mogą się znacznie różnić. Podsumowanie Nowe dane Eurostatu podkreślają znaczenie wsparcia dla osób z niepełnosprawnościami oraz konieczność dalszej analizy systemów rentowych w Europie.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Data & Statistics
1 хв читання
DSB_SPRPB01 - "Dataset: updated data"
Beneficiaries of disability pensions by pension type
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Дані і статистика
1 хв читання
Кількість отримувачів пенсій з інвалідності за типом пенсії
Кількість отримувачів пенсій з інвалідності за типом пенсії Згідно з даними Eurostat, у 2021 році в Європейському Союзі налічувалося близько 9,3 мільйона отримувачів пенсій з інвалідності. Ці пенсії можуть бути різного типу, включаючи пенсії за інвалідністю, які надаються через державні системи соціального забезпечення. Зокрема, найбільша кількість отримувачів пенсій з інвалідності зареєстрована в Німеччині, де їх кількість перевищує 2 мільйони. Інші країни з високим рівнем отримувачів включають Францію та Італію. Ці дані підкреслюють важливість соціальних програм, які підтримують людей з інвалідністю, забезпечуючи їм фінансову допомогу в складних життєвих ситуаціях.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Nauka i kosmos
3 хв читання
NASA organizuje przegląd w 2026 roku dotyczący zaawansowanej produkcji kompozytów
2 min read Przygotowania do symulacji spacerów po Księżycu w toku (i pod wodą) Boeing montuje sekcję kadłuba kompozytowego w jednym ze swoich zakładów produkcyjnych. Materiały kompozytowe są wykorzystywane w głównych częściach nowoczesnych samolotów, w tym w sekcjach kadłuba i skrzydeł samolotów takich jak Boeing 787. Projekt HiCAM NASA ma na celu przyspieszenie procesów produkcyjnych dla przyszłych samolotów kompozytowych. Boeing Projekt Hi-Rate Composite Aircraft Manufacturing (HiCAM) NASA zorganizował przegląd wiosenny 2026 roku, który odbył się w Centrum Badawczym Langley w Hampton w Wirginii. Spotkanie miało miejsce w dniach 5-7 maja i zgromadziło około 150 osób z konsorcjum, które jest 22-osobowym partnerstwem publiczno-prywatnym. Podczas przeglądu NASA i partnerzy przemysłowi mieli okazję ocenić ostatnie postępy i zaplanować przyszłe działania. NASA ogłosiła niedawne decyzje dotyczące portfela, wybierając technologie, które mogą mieć największy wpływ na tempo produkcji w przyszłym programie samolotowym. W trakcie spotkania zespoły omówiły najnowsze wyniki z fazy rozwoju projektu oraz przedyskutowały wczesne postępy w ramach fazy 2, znanej jako faza demonstracyjna. Faza ta ma na celu zwiększenie skali kluczowych technologii produkcyjnych w nadchodzących latach. Istotną częścią wydarzenia były całodniowe warsztaty skoncentrowane na demonstracjach montażu dwóch dużych struktur samolotowych: skrzydła i kadłuba. Sesje te zgromadziły badaczy NASA, inżynierów przemysłowych oraz partnerów, aby dzielić się aktualizacjami, wymieniać pomysły i omawiać długoterminowe plany. Wiele zespołów zauważyło silniejszą współpracę i koordynację w grupie w tym roku. Ta współpraca wspiera cel HiCAM, jakim jest przeprowadzenie dużych demonstracji produkcyjnych kompozytowego kadłuba i skrzydła w latach 2028 i 2029. Te demonstracje będą stanowić istotne kamienie milowe projektu i pomogą pokazać, jak zaawansowane materiały kompozytowe i procesy mogą wspierać szybszą i tańszą produkcję samolotów. NASA i jej partnerzy kontynuują stały postęp w kierunku celów projektu. Prace nad projektem mogą pomóc w wytyczeniu drogi do nowych metod produkcji lekkich struktur kompozytowych, co ułatwi budowę i zwiększy efektywność przyszłych samolotów. Kimiko Booker NASA Langley Research Center Udostępnij Szczegóły Ostatnia aktualizacja 04 czerwca 2026 Powiązane terminy Hi-Rate Composite Aircraft Manufacturing Langley Research Center Zobacz więcej 6 min read NASA X-59 przygotowuje się do pierwszego lotu naddźwiękowego Artykuł 1 tydzień temu 5 min read NASA opracowuje czujnik, aby poprawić bezpieczeństwo strażaków Artykuł 1 tydzień temu 4 min read NASA ogłasza zwycięzców w uniwersyteckim konkursie aeronautycznym Artykuł 2 tygodnie temu
Без рейтингу0 коментарів3 хв
Читати статтю→
Пауза на квіз
Втомились читати? Пройдіть тест дня
Science & Space
2 хв читання
NASA Hosts 2026 Review on Advanced Composite Manufacturing
2 min read Preparations for Next Moonwalk Simulations Underway (and Underwater) Boeing assembles a composite aircraft fuselage section in one of its production facilities. Composite materials are used in major portions of modern aircraft, including sections of the fuselage and wings on aircraft such as the Boeing 787. NASA’s HiCAM project aims to help accelerate manufacturing processes for future composite aircraft. Boeing NASA’s Hi-Rate Composite Aircraft Manufacturing (HiCAM) project brought together its full team of Advanced Composites Consortium partners for a 2026 spring review at NASA’s Langley Research Center in Hampton, Virginia. The meeting took place May 5-7, bringing together about 150 people from the consortium, a 22-member public-private partnership. The review gave NASA and industry partners a chance to look at recent progress and plan for the work ahead. NASA announced recent portfolio decisions, selecting technologies that can have the greatest impact on manufacturing rate for the next airplane program. During the meeting, teams reviewed the latest results from the project’s Development Phase and discussed early progress under Phase 2, known as the Demonstration Phase. This phase will scale up key manufacturing technologies in the coming years. A major part of the event included full-day workshops focused on assembly demonstrations of two large aircraft structures: the wing and fuselage. These sessions brought together NASA researchers, industry engineers, and partners to share updates, exchange ideas, and discuss long-term plans. Many teams said they noticed stronger collaboration and coordination across the group this year. That collaboration supports HiCAM’s goal of large-scale manufacturing demonstrations of a composite fuselage barrel and wing box in 2028 and 2029. These demonstrations represent major project milestones and will help show how advanced composite materials and processes could support faster, lower cost aircraft production. NASA and its partners continue to make steady progress toward the project’s goals. The project’s work could help pave the way for new manufacturing methods for lightweight composite structures that make future aircraft easier to build and more efficient to operate. Kimiko Booker NASA Langley Research Center Share Details Last Updated Jun 04, 2026 Related Terms Hi-Rate Composite Aircraft Manufacturing Langley Research Center Explore More 6 min read NASA’s X-59 Prepares for First Supersonic Flight Article 1 week ago 5 min read NASA Develops Sensor to Improve Firefighter Safety Article 1 week ago 4 min read NASA Announces Winners in University Aeronautics Competition Article 2 weeks ago
Без рейтингу0 коментарів2 хв
Читати статтю→
Наука і космос
2 хв читання
NASA проводить огляд виробництва композитних матеріалів у 2026 році
Проект NASA Hi-Rate Composite Aircraft Manufacturing (HiCAM) зібрав усю команду партнерів Консорціуму передових композитів для весняного огляду 2026 року в Науково-дослідному центрі Ланглі в Гемптоні, Вірджинія. Зустріч відбулася з 5 по 7 травня, об'єднавши близько 150 учасників з консорціуму, що складається з 22 членів публічно-приватного партнерства. Огляд дав NASA та промисловим партнерам можливість оцінити нещодавні досягнення та спланувати подальшу роботу. NASA оголосило про нові рішення щодо портфоліо, обравши технології, які можуть мати найбільший вплив на швидкість виробництва для наступної програми літаків. Під час зустрічі команди переглянули останні результати з фази розвитку проекту та обговорили ранні досягнення в рамках фази 2, відомої як фаза демонстрації. Ця фаза передбачає масштабування ключових технологій виробництва в найближчі роки. Важливою частиною заходу стали одноденні семінари, присвячені демонстраціям складання двох великих структур літаків: крила та фюзеляжу. Ці сесії об'єднали дослідників NASA, інженерів промисловості та партнерів для обміну новинами, ідеями та обговорення довгострокових планів. Багато команд зазначили, що цього року спостерігали посилену співпрацю та координацію в групі. Ця співпраця підтримує мету HiCAM щодо демонстрації великомасштабного виробництва композитного фюзеляжу та крила в 2028 і 2029 роках. Ці демонстрації є важливими етапами проекту та допоможуть продемонструвати, як передові композитні матеріали та процеси можуть підтримувати швидше та дешевше виробництво літаків. NASA та його партнери продовжують стабільно просуватися до цілей проекту. Робота проекту може допомогти прокласти шлях до нових методів виробництва легких композитних конструкцій, що зробить майбутні літаки легшими у виробництві та більш ефективними в експлуатації. Кіміко Букер Науково-дослідний центр Ланглі NASA
Без рейтингу0 коментарів2 хв
Читати статтю→
Nauka i kosmos
5 хв читання
Badania finansowane przez NASA ujawniają ukryty wpływ dymu z pożarów na ozon
Dym z pożarów staje się nowym wyzwaniem dla czystszego powietrza. Badanie wspierane przez NASA, opublikowane w czwartek, wykazało, że w ciągu ostatniej dekady pożary pogorszyły zanieczyszczenie ozonem przyziemnym w dużej części Stanów Zjednoczonych, tworząc niezdrowe powietrze daleko od aktywnych płomieni. Pożary stały się coraz ważniejszym czynnikiem wpływającym na ozon przyziemny, czyli smog, w wielu miejscach w Stanach Zjednoczonych, jak informują badacze w artykule opublikowanym 4 czerwca w czasopiśmie Science . Na poziomie krajowym pożary zniwelowały prawie czteroletnie zyski w zakresie kontroli ozonu, z większymi stratami na Zachodzie i w Środkowym Zachodzie. Dym często kojarzy się z sadzą, popiołem i innymi drobnymi cząstkami, które sprawiają, że powietrze wygląda na mgliste. Jednak pożary emitują również gazy, takie jak tlenek węgla, które mogą przyczyniać się do tworzenia ozonu przy powierzchni w świetle słonecznym, gdy obecne są inne zanieczyszczenia. Ozon przyziemny jest niewidocznym zanieczyszczeniem szkodliwym dla zdrowia ludzi, roślin i upraw. Gdy smog przemieszcza się i miesza z innymi zanieczyszczeniami, te reakcje mogą prowadzić do wzrostu ozonu setki, a nawet tysiące mil od aktywnych pożarów. „Obserwacje Ziemi NASA, wraz z sieciami monitorowania na ziemi, pomagają ujawniać ryzyko związane z jakością powietrza z pożarów, które mogą przekraczać granice stanowe, dając menedżerom jakości powietrza lepsze informacje do podejmowania decyzji, gdy dym z pożarów wpływa na coraz więcej społeczności” – powiedział John Haynes, menedżer programu Zdrowie i Jakość Powietrza w NASA Earth Action w siedzibie agencji w Waszyngtonie. „To silny przykład nauki NASA służącej społecznościom tutaj w USA.” Budowanie jaśniejszego obrazu ozonu Wysoko w atmosferze ozon chroni Ziemię przed szkodliwym promieniowaniem ultrafioletowym . Jednak blisko ziemi ozon może podrażniać płuca, pogarszać astmę i inne choroby układu oddechowego oraz zwiększać ryzyko zdrowotne dla dzieci, osób starszych, pracowników na świeżym powietrzu i osób z istniejącymi schorzeniami zdrowotnymi. Aby śledzić zmiany ozonu przyziemnego, badacze zwrócili się do głębokiego uczenia, formy sztucznej inteligencji, która znajduje wzorce w dużych zbiorach danych. Użyli go do stworzenia unikalnego zbioru danych szacującego codzienny poziom ozonu przyziemnego od 2003 do 2024 roku na siatce o wymiarach jednego kilometra na kilometr – około 0,6 mili na każdą stronę – w całych Stanach Zjednoczonych. Prace te otrzymały wsparcie z programu Zdrowie i Jakość Powietrza NASA oraz innych grantów NASA. Naukowcy połączyli dane z około 1000 stacji monitorowania jakości powietrza z danymi modeli atmosferycznych, informacjami meteorologicznymi, danymi o zanieczyszczeniu z pożarów oraz informacjami pochodzącymi z satelitów, w tym produktami z Visible Infrared Imaging Radiometer Suite ( VIIRS ) i Moderate Resolution Imaging Spectroradiometer ( MODIS ). Ich analiza ujawniła dwa wyraźne okresy. Od 2003 do 2015 roku ogólny poziom ozonu przyziemnego w USA zazwyczaj malał, gdyż emisje zanieczyszczeń tworzących ozon zmniejszały się. Po 2015 roku jednak te zyski spowolniły lub odwróciły się w wielu miejscach. Porównując szacowane poziomy ozonu z scenariuszami, które wykluczały wpływ pożarów, badacze stwierdzili, że zanieczyszczenie z pożarów było głównym czynnikiem tej zmiany. Bez wkładu pożarów, poziom ozonu przyziemnego w Środkowym Zachodzie prawdopodobnie nadal by malał. Zamiast tego pożary zniwelowały około 5,3 roku postępu w zakresie kontroli ozonu od 2015 roku. „Ludzie w Środkowym Zachodzie mogą myśleć, że pożary palące się daleko nie będą ich dotyczyć” – powiedział Jun Wang, główny autor badania i naukowiec atmosferyczny na Uniwersytecie Iowa w Iowa City. „Ale gdy zanieczyszczenie z pożarów dostaje się do powietrza, może przemieszczać się między regionami. Zanieczyszczenie z jednego miejsca może wpływać na jakość powietrza w innym.” Mierzenie wpływu na zdrowie Badanie wykazało również, że ozon wywołany pożarami zwiększył narażenie na niezdrowe powietrze i prawdopodobnie przyczynił się do przedwczesnych zgonów. Szacuje się, że przedwczesne zgony związane z długoterminowym narażeniem na ozon związany z pożarami w USA wzrosły o około 318 zgonów rocznie po 2013 roku, a średnia po 2013 roku była o 46% wyższa niż w poprzedniej dekadzie. Badacze obliczyli przedwczesne zgony, korzystając z średniej długości życia, szacunków narażenia na ozon i gęstości zaludnienia. Pożary w Kanadzie w 2023 roku pokazały, jak szeroko te ryzyka mogą się rozprzestrzeniać, z wzrostem ozonu wywołanym dymem rozciągającym się przez Środkowy Zachód i w niektóre części Północnego Wschodu i Południa. Ogólnie, od 2022 do 2024 roku pożary narażały dodatkowe 43 miliony ludzi w USA na warunki, które nie spełniały obecnych federalnych standardów jakości powietrza dla ozonu, oszacowali badacze. Ujęcie tego ogólnokrajowego obrazu jest trudne tylko na podstawie monitorów na ziemi. Monitory na ziemi pozostają podstawą monitorowania jakości powietrza w USA, ale nie obejmują każdej społeczności. Naukowe obserwacje satelitarne NASA i modele pomagają badaczom i agencjom dostrzegać wzorce jakości powietrza w różnych stanach, regionach i sezonach pożarowych. Ta szersza praca dotycząca jakości powietrza obejmuje nowe misje, takie jak TEMPO (Monitoring Emisji Troposferycznych: Monitoring Zanieczyszczeń). Uruchomiona w 2023 roku, TEMPO jest pierwszą misją NASA, która wykorzystuje spektrometr umieszczony w przestrzeni do dostarczania godzinnych pomiarów jakości powietrza w Ameryce Północnej w ciągu dnia. Jej widok jest na tyle wyraźny, że pozwala odróżnić wzorce zanieczyszczeń, w tym ozon przyziemny, w obszarach o powierzchni zaledwie kilku mil kwadratowych, co stanowi znaczną poprawę w porównaniu do wcześniejszych satelitów. Razem te możliwości pomagają badaczom i agencjom dostrzegać wzorce ozonu związane z dymem, które w innym przypadku mogłyby być trudniejsze do wykrycia, zwłaszcza w obszarach wiejskich i odległych. Prace te wskazują również na praktyczne zastosowanie nauki NASA w czasie sezonu pożarowego. Zespół Wanga wykorzystał wsparcie NASA do opracowania FireAQ, systemu wsparcia decyzji, który łączy obserwacje satelitarne, prognozy modeli oraz produkty dotyczące pożarów i aerozoli w cotygodniowych briefingach z lokalnymi i stanowymi urzędnikami ds. jakości powietrza . Celem jest pomoc urzędnikom w dostrzeganiu, gdzie może przemieszczać się zanieczyszczenie związane z dymem i dostarczenie społecznościom lepszych informacji.
Без рейтингу0 коментарів5 хв
Читати статтю→
Science & Space
7 хв читання
NASA-Funded Study Shows Wildfire Smoke’s Hidden Ozone Toll
Earth (ESD) Earth Explore Explore Earth Science Agriculture Air Quality Climate Change Freshwater Life on Earth Severe Storms Snow and Ice The Global Ocean Science at Work Earth Science at Work Technology and Innovation Powering Business Multimedia Image Collections Videos Data For Researchers About Us 5 Min Read NASA-Funded Study Shows Wildfire Smoke’s Hidden Ozone Toll Canadian wildfire smoke carried carbon monoxide — a building block of ground-level ozone — thousands of miles downwind in June 2023. Credits: NASA’s Goddard Space Flight Center Wildfire smoke is stoking a new challenge for cleaner air. A NASA-supported study published Thursday found that, over the last decade, wildfires have worsened ground-level ozone pollution across much of the contiguous United States, creating unhealthy air far from active flames. Wildfires have become an increasingly important contributor to ground-level ozone, or smog, across much of the United States, researchers report June 4 in the journal Science . Nationally, fires offset nearly four years’ worth of ozone-control gains, with larger setbacks in the West and Midwest. Smoke often is associated with the soot, ash, and other fine particles that make the air look hazy. But wildfires also emit gases such as carbon monoxide, which can help form surface ozone in sunlight when other pollutants are present. Surface ozone is an invisible pollutant harmful to human health, plants, and crops. As smoke plumes travel and mix with other pollution, those reactions can drive ozone increases hundreds or even thousands of miles from active fires. “NASA Earth observations, along with ground monitoring networks, help reveal air quality risks from wildfires that can cross state lines, giving air quality managers better decision-making information as wildfire smoke affects more communities,” said John Haynes, manager of NASA Earth Action’s Health and Air Quality program at the agency’s Headquarters in Washington. “This is a strong example of NASA science serving communities here in the U.S.” Building a clearer ozone picture High in the atmosphere, ozone shields Earth from harmful ultraviolet radiation . Near the ground, however, ozone can irritate lungs, worsen asthma and other respiratory diseases, and increase health risks for children, older adults, outdoor workers, and people with existing health conditions. To track surface ozone changes, researchers turned to deep learning, a form of artificial intelligence that finds patterns across large datasets. They used it to build a first-of-its-kind dataset estimating daily surface ozone from 2003 to 2024 on a kilometer-by-kilometer grid — about 0.6 miles on each side — across the contiguous U.S. The work received support from NASA’s Health and Air Quality program and other NASA grants. The scientists combined data from about 1,000 ground-based air quality stations with atmospheric model data, weather information, wildfire pollution data, and satellite-derived information, including products from the Visible Infrared Imaging Radiometer Suite ( VIIRS ) and the Moderate Resolution Imaging Spectroradiometer ( MODIS ) instruments. Smoke from Canada’s 2023 wildfires spread across North America. Tan to deep red colors show smoke intensity, estimated from black carbon in NASA’s GEOS-FP model. NASA’s Scientific Visualization Studio (SVS) and NASA’s Global Modeling Assimilation Office (GMAO) Their analysis revealed two distinct periods. From 2003 to 2015, U.S. ground-level ozone generally declined as emissions of ozone-forming pollutants decreased. After 2015, however, those gains slowed or reversed in many places. By comparing estimated ozone levels with scenarios that removed wildfire influence, the researchers found that pollution from wildfires was a main factor in that shift. Without the wildfire contribution, ground-level ozone in the Midwest, for example, would likely have continued to decline. Instead, wildfires erased about 5.3 years’ worth of ozone-control progress since 2015. “People in the Midwest may think fires burning far away will not affect them,” said the study’s corresponding author Jun Wang, an atmospheric scientist at the University of Iowa in Iowa City. “But once wildfire pollution is in the air, it can move across regions. Pollution from one place can affect air quality in another.” Measuring the health toll The study also found that wildfire-driven ozone increased exposure to unhealthy air and likely contributed to premature deaths. Premature deaths associated with long-term wildfire-related ozone exposure in the U.S. increased by an estimated 318 deaths per year after 2013, with the post-2013 average 46% higher than in the previous decade. The researchers calculated premature deaths using average lifespan, ozone exposure estimates, and population density. The 2023 Canadian wildfires showed how widely those risks can spread, with smoke-driven ozone increases stretching across the Midwest and into parts of the Northeast and South. Overall, from 2022 to 2024, wildfires exposed an additional 43 million people in the U.S. to conditions that did not meet current federal air quality standards for ozone, the researchers estimated. Capturing that national picture is difficult from ground monitors alone. Ground monitors remain the backbone of U.S. air quality tracking, but they do not cover every community. NASA’s scientifically validated satellite observations and models help researchers and agencies see air quality patterns across states, regions, and fire seasons. That broader air quality work includes newer missions such as TEMPO (Tropospheric Emissions: Monitoring of Pollution). Launched in 2023, TEMPO is NASA’s first mission to use a space-based spectrometer to provide hourly daytime measurements of air quality over North America. Its view is sharp enough to distinguish pollution patterns, including surface ozone, across areas only a few square miles wide, a major improvement over earlier satellites. Together, these capabilities help researchers and agencies see smoke-related ozone patterns that might otherwise be harder to detect, especially in rural and remote areas. The work also points toward a practical use of NASA science during fire season. Wang’s team has used NASA support to develop FireAQ, a decision-support system that brings satellite observations, model forecasts, and fire and aerosol products into weekly briefings with state and local air quality officials . The goal is to help officials see where smoke-related pollution may move next and give communities better information. Discover more about NASA’s air quality observations About the Author Emily DeMarco Writer/Editor (IV), Earth Science Division Share Details Last Updated Jun 04, 2026 Contact Emily DeMarco [email protected] Location Goddard Space Flight Center Related Terms Earth Air Quality Earth’s Atmosphere Goddard Space Flight Center Human Dimensions Wildfires Explore More 4 min read A Moonlit Earth as Seen From Artemis II An astronaut’s photo, taken en route to the Moon, reveals our planet and its place… Article 14 hours ago 2 min read Typhoon Jangmi The sprawling storm promised to deliver torrential rain across a wide swath of southern Japan. Article 2 days ago 3 min read Fire’s Footprint on Santa Rosa Island A wildland fire charred grassland, coastal sage scrub, and chaparral across one-third of the island,… Article 3 days ago Keep Exploring Discover More Topics From NASA Air Quality Air pollution is a significant threat to human health and our environment. Instruments on NASA satellites, along with airborne and… Wildfires Landsat satellites monitor wildfire extent, burn severity, and post-fire recovery since the 1970s, helping managers assess damage, improve safety, estimate… Earth Science at Work NASA Earth Science helps Americans respond to challenges and societal needs — such as wildland fires, hurricanes, and water supplies… NASA Knows: The Ozone Hole This is the story of the hole in Earth’s protective ozone layer: what it is, how it formed, and the…
Без рейтингу0 коментарів7 хв
Читати статтю→
Перевір себе
Думаєте, що знаєте відповідь? Пройдіть швидкий тест
Наука і космос
5 хв читання
Дослідження за фінансування NASA показує приховані наслідки озону від диму лісових пожеж
Дим від лісових пожеж створює нові виклики для чистоти повітря. Дослідження, підтримане NASA, опубліковане в четвер, виявило, що протягом останнього десятиліття лісові пожежі погіршили забруднення озоном на рівні землі в багатьох частинах США, створюючи небезпечне повітря далеко від активних вогнів. Лісові пожежі стали все більш важливим чинником забруднення озоном на рівні землі, або смогу, у багатьох регіонах США, повідомляють дослідники 4 червня в журналі Science . В цілому, пожежі знівелювали майже чотири роки досягнень у контролі озону, з більшими втратами на заході та в центрі країни. Дим часто асоціюється з сажою, попелом та іншими дрібними частинками, які роблять повітря туманним. Але лісові пожежі також викидають гази, такі як оксид вуглецю, які можуть сприяти утворенню озону на поверхні під впливом сонячного світла, коли присутні інші забруднювачі. Озон на поверхні є невидимим забруднювачем, який шкодить здоров'ю людей, рослинам і сільськогосподарським культурам. Коли димові хмари переміщуються і змішуються з іншими забруднювачами, ці реакції можуть призводити до збільшення озону на сотні або навіть тисячі миль від активних пожеж. “Спостереження NASA за Землею, разом із мережами моніторингу на місцях, допомагають виявити ризики якості повітря від лісових пожеж, які можуть перетинати державні кордони, надаючи менеджерам з якості повітря кращу інформацію для прийняття рішень, оскільки дим від лісових пожеж впливає на більше спільнот,” - сказав Джон Хейнс, менеджер програми NASA Earth Action з охорони здоров'я та якості повітря в штаб-квартирі агентства у Вашингтоні. “Це яскравий приклад того, як наука NASA служить спільнотам тут, у США.” Створення чіткішої картини озону Високо в атмосфері озон захищає Землю від шкідливого ультрафіолетового випромінювання . Однак поблизу землі озон може подразнювати легені, погіршувати астму та інші респіраторні захворювання, а також підвищувати ризики для здоров'я дітей, літніх людей, працівників на відкритому повітрі та людей з існуючими захворюваннями. Щоб відстежити зміни озону на поверхні, дослідники звернулися до глибокого навчання, форми штучного інтелекту, яка знаходить шаблони в великих наборах даних. Вони використали його для створення унікального набору даних, що оцінює щоденний озон на поверхні з 2003 по 2024 рік на решітці розміром в кілометр — приблизно 0,6 милі з кожного боку — по всій території США. Ця робота отримала підтримку від програми NASA з охорони здоров'я та якості повітря та інших грантів NASA. Вчені об'єднали дані з близько 1000 станцій моніторингу якості повітря на місцях з даними атмосферних моделей, інформацією про погоду, даними про забруднення від лісових пожеж та інформацією, отриманою з супутників, включаючи продукти з Visible Infrared Imaging Radiometer Suite ( VIIRS ) та Moderate Resolution Imaging Spectroradiometer ( MODIS ). Їхній аналіз виявив два чітких періоди. З 2003 по 2015 рік рівень озону на рівні землі в США загалом знижувався, оскільки викиди забруднюючих речовин, що сприяють утворенню озону, зменшувалися. Однак після 2015 року ці досягнення сповільнилися або навіть змінилися в багатьох місцях. Порівнюючи оцінки рівнів озону зі сценаріями, в яких не враховувалися впливи лісових пожеж, дослідники виявили, що забруднення від лісових пожеж стало основним чинником цього зсуву. Без внеску лісових пожеж, рівень озону на рівні землі в центрі країни, наприклад, ймовірно, продовжував би знижуватися. Натомість лісові пожежі знищили близько 5,3 років прогресу в контролі озону з 2015 року. “Люди в центрі країни можуть думати, що пожежі, які горять далеко, не вплинуть на них,” - сказав відповідальний автор дослідження Джун Ванг, атмосферний вчений з Університету Айови в Айова-Сіті. “Але як тільки забруднення від лісових пожеж потрапляє в повітря, воно може переміщатися між регіонами. Забруднення з одного місця може вплинути на якість повітря в іншому.” Вимірювання впливу на здоров'я Дослідження також виявило, що озон, викликаний лісовими пожежами, збільшив експозицію до небезпечного повітря і, ймовірно, сприяв передчасним смертям. За оцінками, кількість передчасних смертей, пов'язаних з тривалим впливом озону від лісових пожеж у США, зросла на 318 смертей на рік після 2013 року, при цьому середній показник після 2013 року на 46% вищий, ніж у попереднє десятиліття. Дослідники розрахували передчасні смерті, використовуючи середню тривалість життя, оцінки впливу озону та щільність населення. Пожежі в Канаді 2023 року показали, наскільки широко ці ризики можуть поширюватися, з підвищенням озону, викликаним димом, що простягнувся через центр країни і в частини північного сходу та півдня. Загалом, з 2022 по 2024 рік, лісові пожежі піддали додаткові 43 мільйони людей у США умовам, які не відповідали чинним федеральним стандартам якості повітря для озону, оцінили дослідники. Отримати цю національну картину важко лише з моніторів на місцях. Монітори на місцях залишаються основою моніторингу якості повітря в США, але вони не охоплюють кожну спільноту. Науково обґрунтовані супутникові спостереження та моделі NASA допомагають дослідникам та агентствам бачити патерни якості повітря через держави, регіони та сезони пожеж. Ця ширша робота з якості повітря включає нові місії TEMPO (Моніторинг викидів: моніторинг забруднення). Запущена в 2023 році, TEMPO є першою місією NASA, яка використовує спектрометр на орбіті для надання щогодинних вимірювань якості повітря над Північною Америкою вдень. Її огляд достатньо чіткий, щоб розрізняти патерни забруднення, включаючи озон на поверхні, в районах лише кількох квадратних миль, що є значним покращенням у порівнянні з попередніми супутниками. Разом ці можливості допомагають дослідникам та агентствам бачити патерни озону, пов'язані з димом, які інакше могли б бути важче виявити, особливо в сільських і віддалених районах. Ця робота також вказує на практичне використання науки NASA під час сезону пожеж. Команда Ванга використовувала підтримку NASA для розробки FireAQ, системи підтримки прийняття рішень, яка об'єднує супутникові спостереження, прогнози моделей та продукти вогню та аерозолів у щотижневі брифінги з державними та місцевими чиновниками з якості повітря . Мета полягає в тому, щоб допомогти чиновникам зрозуміти, куди може переміститися забруднення, пов'язане з димом, і надати громадам кращу інформацію.
Без рейтингу0 коментарів5 хв
Читати статтю→
Nauka i kosmos
1 хв читання
Kolorowy, chaotyczny Jowisz
NASA/JPL-Caltech/SwRI/MSSS; Przetwarzanie obrazu przez Gary'ego Easona © CC BY Statek kosmiczny Juno NASA uchwycił ten kolorowy widok północnej półkuli Jowisza podczas swojego 61. bliskiego przelotu nad gigantyczną planetą 12 maja 2024 roku. Obywatelski naukowiec Gary Eason stworzył ten obraz, wykorzystując surowe dane z instrumentu JunoCam, stosując techniki cyfrowego przetwarzania w celu poprawy kolorów i ostrości. Obraz ten przedstawia szczegółowy widok chaotycznych chmur i cyklonowych burz w obszarze znanym naukowcom jako region fałdowanych włókien. W tych regionach strefowe prądy, które tworzą znane pasmowe wzory w chmurach Jowisza, ulegają rozkładowi, prowadząc do turbulentnych wzorów i struktur chmur, które szybko ewoluują w ciągu zaledwie kilku dni. Dowiedz się więcej o możliwościach uczestniczenia w projektach naukowych NASA jako obywatelski naukowiec. Źródło obrazu: NASA/JPL-Caltech/SwRI/MSSS; Przetwarzanie obrazu przez Gary'ego Easona © CC BY
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Science & Space
1 хв читання
Colorful, Chaotic Jupiter
NASA/JPL-Caltech/SwRI/MSSS; Image processing by Gary Eason © CC BY NASA’s Juno spacecraft captured this color-enhanced view of Jupiter’s northern hemisphere during its 61st close flyby of the giant planet on May 12, 2024. Citizen scientist Gary Eason made this image using raw data from the JunoCam instrument, applying digital processing techniques to enhance color and clarity. It provides a detailed view of chaotic clouds and cyclonic storms in an area known to scientists as a folded filamentary region. In these regions, the zonal jets that create the familiar banded patterns in Jupiter’s clouds break down, leading to turbulent patterns and cloud structures that rapidly evolve over the course of only a few days. Learn more about opportunities to do NASA science with citizen science projects. Image credit: NASA/JPL-Caltech/SwRI/MSSS; Image processing by Gary Eason © CC BY
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Наука і космос
1 хв читання
Яскравий і хаотичний Юпітер
NASA/JPL-Caltech/SwRI/MSSS; Обробка зображення Гері Ісон © CC BY Космічний апарат NASA Juno зафіксував це кольорове зображення північної півкулі Юпітера під час свого 61-го близького прольоту планети 12 травня 2024 року. Громадський науковець Гері Ісон створив це зображення, використовуючи сирі дані з інструмента JunoCam, застосувавши цифрову обробку для покращення кольору та чіткості. Це зображення надає детальний вигляд хаотичних хмар і циклонічних штормів у зоні, відомій вченим як складена філаментна область. У цих регіонах зональні вітри, які створюють знайомі смугасті візерунки в хмарах Юпітера, руйнуються, що призводить до турбулентних візерунків і структур хмар, які швидко змінюються протягом лише кількох днів. Дізнайтеся більше про можливості займатися наукою NASA через проекти громадянської науки. Кредит зображення: NASA/JPL-Caltech/SwRI/MSSS; Обробка зображення Гері Ісон © CC BY
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Челендж
Киньте собі виклик — тест усього за 2 хвилини
Nauka i kosmos
4 хв читання
Ziemia oświetlona Księżycem widziana z Artemis II
Jednym z pierwszych obrazów przesłanych na Ziemię z misji Artemis II był zachwycający widok. Na jednym zdjęciu pełna tarcza Ziemi pojawia się wśród zjawisk niebieskich, które ilustrują jej miejsce w Układzie Słonecznym. Choć widoczna półkula wydaje się zalana światłem słonecznym, w rzeczywistości jest oświetlona światłem Księżyca. Punkt widzenia astronautów zapewnił rzadką okazję do uchwycenia cech nocnych – w szczególności świateł z ludzkich osiedli – z nowej perspektywy. Członek załogi Artemis uchwycił to zdjęcie z statku Orion po zakończeniu manewru wstrzyknięcia translunarnego , który wysłał statek poza orbitę Ziemi w kierunku Księżyca. Na zdjęciu Ziemia zasłania Słońce z perspektywy Oriona, pozostawiając jedynie mały skrawek jego jasnego światła widoczny na dolnym prawym brzegu. Zielone zorze, spowodowane naładowanymi cząstkami z Słońca oddziałującymi z górną atmosferą Ziemi, świecą wokół biegunów północnego i południowego (dolny lewy i górny prawy, odpowiednio). Światło słoneczne tworzy również rozmyty blask, znany jako światło zodiakalne , które pojawia się w dolnym prawym rogu Ziemi. To zjawisko pochodzi z odbicia światła słonecznego od pyłu międzyplanetarnego. Obserwatorzy na Ziemi mogą je zobaczyć w określonych porach roku o świcie lub zmierzchu jako słabą kolumnę światła sięgającą w górę z horyzontu. Dane zebrane przez statek kosmiczny Juno podczas swojej podróży do Jowisza sugerują, że Mars może być znaczącym źródłem cząstek pyłu, które produkują światło zodiakalne. Inny sąsiad Ziemi, Wenus, pojawia się jako jasny obiekt w dolnym prawym rogu obrazu. Na samej Ziemi światła miast są dowodem działalności ludzkiej. Jasne obszary pojawiają się w Hiszpanii, Portugalii i północnej Afryce (dolny lewy), Afryce subsaharyjskiej (środek lewy) oraz Brazylii (środek prawy). Technologia cyfrowych aparatów fotograficznych – z pomocą oświetlenia pełni Księżyca – umożliwiła dostrzeganie tych i innych szczegółów powierzchni i atmosfery Ziemi w słabym świetle. Załoga ustawiła ISO aparatu na 51 200, aby uczynić go bardzo wrażliwym na światło. Dla porównania, ustawienie ISO 100 lub 200 jest powszechne w fotografii dziennej. Poprzednie nocne widoki Ziemi wykonane z statków kosmicznych mogą wyglądać bardzo różnie od tego zdjęcia, ale również inspirowały i oświecały. Na przykład załoga Apollo 12 sfotografowała Ziemię zasłaniającą Słońce w 1969 roku; astronauta Alan Bean później przedstawił swoje wrażenia z tego wydarzenia w malarstwie . Ostatnio astronauci na pokładzie Międzynarodowej Stacji Kosmicznej fotografowali planetę w nocy z niskiej orbity Ziemi, podczas gdy produkt nocnych świateł NASA Black Marble wykorzystuje obserwacje satelitarne do tworzenia naukowych zapisów jakości nocnych świateł w skali dziennej, miesięcznej i rocznej. Te programy dostarczają trwałych danych, podczas gdy zdjęcie Artemis II jest wyjątkowe jako pojedynczy widok pełnej tarczy Ziemi, pokazujący wiele cech w słabym świetle jednocześnie. Cindy Evans , starszy naukowiec ds. eksploracji w Dziale Badań Astromateriałów i Nauk Eksploracyjnych w Centrum Lotów Kosmicznych NASA Johnson, pracowała w Pokoju Oceny Naukowej podczas misji Artemis II i była jedną z pierwszych osób na Ziemi, które zobaczyły to zdjęcie. Evans była zachwycona zarówno jego pięknem, jak i perspektywą ujawnioną przez wszystkie widoczne cechy Układu Słonecznego. „Bardzo podoba mi się to zdjęcie, ponieważ zostało zrobione przy świetle Księżyca i pokazuje Ziemię jako ciało Układu Słonecznego, dynamiczną planetę w interakcji z wiatrem słonecznym i miejsce, które gości życie,” powiedziała. Obraz ma również wartość naukową, powiedział Miguel Román , zastępca dyrektora ds. atmosfer i systemów danych w Centrum Lotów Kosmicznych NASA Goddard. „Mocno mówi o szerokim zakresie działań NASA w dziedzinie nauki i eksploracji ludzkiej,” powiedział. Román bada sztuczne światło w nocy, widziane z kosmosu, jako mierzalny sygnał działalności ludzkiej. „[To zdjęcie] przypomina nam, że Ziemia w nocy jest wizualnie fascynująca, fizycznie złożona i naukowo niedostatecznie zbadana,” powiedział Román. „Widzę to zdjęcie jako wgląd w to, czym może stać się nauka o Ziemi w przyszłości.” Obrazy NASA przygotowane dla Earth Observatory przez Lauren Dauphin. Historia autorstwa Lindsey Doermann. Źródła i zasoby NASA (2026, 22 kwietnia) Postęp w obserwacji Ziemi w NASA od wydania zdjęcia Earthrise . Dostęp 2 czerwca 2026. NASA (2026, 3 kwietnia) Witaj, świecie . Dostęp 2 czerwca 2026. NASA (2006, 9 października) Fotografia statyczna astronautów podczas Apollo . Dostęp 2 czerwca 2026. NASA Earth Observatory (2026, 15 maja) Obraz Ziemi w nowym świetle . Dostęp 2 czerwca 2026. Biblioteka obrazów i wideo NASA (2026, 3 kwietnia) Ziemia z perspektywy Artemis II . Dostęp 2 czerwca 2026.
Без рейтингу0 коментарів4 хв
Читати статтю→
Science & Space
6 хв читання
A Moonlit Earth as Seen From Artemis II
Earth Observatory Science Earth Observatory A Moonlit Earth as Seen From… Earth Earth Observatory Image of the Day EO Explorer Topics All Topics Atmosphere Land Heat & Radiation Life on Earth Human Dimensions Natural Events Oceans Remote Sensing Technology Snow & Ice Water More Content Collections Global Maps World of Change Articles Notes from the Field Blog Earth Matters Blog Blue Marble: Next Generation EO Kids Mission: Biomes About About Us Subscribe 🛜 RSS Contact Us Search April 2, 2026 One of the first images transmitted back to Earth from the Artemis II mission was a stunner. In a single image, Earth’s full disk appears amid celestial phenomena that illustrate its place in the solar system. And although the visible hemisphere appears to be awash in sunlight, it is actually lit by moonlight. The astronauts’ vantage point provided a rare opportunity to capture nighttime features—most notably lights from human habitation—from a new perspective. An Artemis crew member captured the photo from the Orion spacecraft after it completed the translunar injection burn , which sent the spacecraft out of Earth orbit and on a trajectory toward the Moon. In the photo, Earth eclipses the Sun from Orion’s perspective, leaving only a small sliver of its bright light visible around the bottom right edge. Green auroras, caused by charged particles from the Sun interacting with Earth’s upper atmosphere, glow around the north and south poles (lower left and upper right, respectively). The Sun’s light also produces the fuzzy glow, known as zodiacal light , that appears to the lower right of Earth. This phenomenon comes from sunlight reflecting off interplanetary dust. Skywatchers on Earth may see it at certain times of year around dawn or dusk as a faint column of light extending up from the horizon. Data collected by NASA’s Juno spacecraft on its journey to Jupiter suggest that Mars may be a significant source of the dust particles that produce zodiacal light. Earth’s other planetary neighbor, Venus, appears as the bright object in the bottom right of the image. April 2, 2026 On Earth itself, city lights are evidence of human activity. Bright areas appear in Spain, Portugal, and northern Africa (lower left), sub-Saharan Africa (center left), and Brazil (center right). Digital camera technology—with help from the illumination of a full Moon—made it possible to see these and other details of Earth’s surface and atmosphere in low light. The crew set the camera’s ISO to 51,200 to make it highly sensitive to light. For comparison, an ISO setting of 100 or 200 is common for daytime photography. Previous nighttime views of Earth taken from spacecraft may look very different from this photo but have also inspired and enlightened. For instance, the Apollo 12 crew photographed Earth eclipsing the Sun in 1969; astronaut Alan Bean would go on to depict his impressions of the event in paintings . More recently, astronauts aboard the International Space Station have photographed the planet at night from low Earth orbit, while NASA’s Black Marble nighttime lights product suite uses satellite observations to produce science-quality records of nighttime lights at daily, monthly, and yearly time scales. Those programs provide sustained data records, while the Artemis II photo is distinctive as a single human-captured full-disk view showing many low-light features at once. Cindy Evans , senior exploration scientist in the Astromaterials Research and Exploration Science Division at NASA’s Johnson Space Center, was working in the Science Evaluation Room during the Artemis II mission and was one of the first people on Earth to see the image. Evans was struck both by its beauty and the perspective revealed by all the visible solar system features. “I love the image so much because it was taken with Earth in moonshine, and shows Earth as a solar system body, a dynamic planet interacting with the solar wind, and a place harboring life,” she said. The image is scientifically valuable, as well, said Miguel Román , Deputy Director for Atmospheres and Data Systems at NASA’s Goddard Space Flight Center. “It speaks powerfully to the breadth of what NASA does across science and human exploration,” he said. Román studies artificial light at night, as viewed from space, as a measurable signal of human activity. “[This photo] reminds us that Earth at night is visually compelling, physically complex, and scientifically underexplored,” Román said. “I see this image as a glimpse of what Earth science can become in the future.” NASA images prepared for Earth Observatory by Lauren Dauphin. Story by Lindsey Doermann. References & Resources NASA (2026, April 22) Advancing Earth Observation at NASA Since Release of Earthrise Photo . Accessed June 2, 2026. NASA (2026, April 3) Hello, World . Accessed June 2, 2026. NASA (2006, October 9) Astronaut Still Photography During Apollo . Accessed June 2, 2026. NASA Earth Observatory (2026, May 15) Picturing Earth in a New Light . Accessed June 2, 2026. NASA Image and Video Library (2026, April 3) Earth From the Perspective of Artemis II . Accessed June 2, 2026. You may also be interested in: Stay up-to-date with the latest content from NASA as we explore the universe and discover more about our home planet. Great Balls of Fire 4 min read An astronaut on the International Space Station was surprised to photograph a shower of light streaking through the darkness while… Article Earthset From the Lunar Far Side 2 min read The crew of NASA’s Artemis II mission captured extraordinary images of our home planet during their journey around the far… Article Shades of a Lunar Eclipse 3 min read A series of nighttime satellite images revealed how moonlight reaching Earth varied throughout a total lunar eclipse. Article 1 2 3 4 Next Keep Exploring Discover More from NASA Earth Science Subscribe to Earth Observatory Newsletters Subscribe to the Earth Observatory and get the Earth in your inbox. Earth Observatory Image of the Day NASA’s Earth Observatory brings you the Earth, every day, with in-depth stories and stunning imagery. Explore Earth Science Earth Science Data Open access to NASA’s archive of Earth science data
Без рейтингу0 коментарів6 хв
Читати статтю→
Наука і космос
4 хв читання
Земля під місячним світлом, як її бачить Artemis II
Одна з перших фотографій, переданих на Землю з місії Artemis II , вразила всіх. На зображенні повний диск Землі з'являється серед небесних явищ, що ілюструють її місце в сонячній системі. Хоча видима півкуля здається залитою сонячним світлом, насправді вона освітлена місячним світлом. Перспектива астронавтів надала рідкісну можливість зафіксувати нічні особливості — зокрема, вогні від людського населення — з нового ракурсу. Член екіпажу Artemis зробив фото з космічного корабля Orion після завершення транслунарного маневру , який вивів космічний корабель з орбіти Землі на траєкторію до Місяця. На фото Земля затуляє Сонце з перспективи Orion, залишаючи лише невелику частину його яскравого світла видимою в нижньому правому куті. Зелені аврори, викликані зарядженими частинками від Сонця, взаємодіючими з верхніми шарами атмосфери Землі, світяться навколо північного та південного полюсів (нижній лівий та верхній правий кути відповідно). Світло Сонця також створює розмитий світловий ефект, відомий як зодіакальне світло , яке видно в нижньому правому куті Землі. Це явище виникає внаслідок відбиття сонячного світла від міжпланетного пилу. Спостерігачі на Землі можуть бачити його в певні часи року на світанку або заході сонця як слабку колонну світла, що піднімається з горизонту. Дані, зібрані космічним апаратом Juno під час його подорожі до Юпітера, свідчать про те, що Марс може бути значним джерелом частинок пилу, які викликають зодіакальне світло. Інша планета-сусідка Землі, Венера, з'являється як яскравий об'єкт у нижньому правому куті зображення. На самій Землі вогні міст свідчать про людську діяльність. Яскраві ділянки видно в Іспанії, Португалії та північній Африці (нижній лівий кут), підсахарській Африці (центральний лівий кут) та Бразилії (центральний правий кут). Технологія цифрових камер — з допомогою освітлення повного Місяця — дозволила побачити ці та інші деталі поверхні та атмосфери Землі в умовах низького освітлення. Екіпаж налаштував ISO камери на 51,200, щоб зробити її дуже чутливою до світла. Для порівняння, налаштування ISO 100 або 200 є звичайними для денних фотографій. Попередні нічні зображення Землі, зроблені з космічних апаратів, можуть виглядати дуже інакше, але також надихали та просвітлювали. Наприклад, екіпаж Apollo 12 сфотографував Землю, що затуляє Сонце у 1969 році; астронавт Алан Бін згодом зобразив свої враження від події у картинах . Нещодавно астронавти на Міжнародній космічній станції фотографували планету вночі з низької орбіти Землі, тоді як продукт Black Marble NASA використовує супутникові спостереження для створення наукових записів нічних вогнів на щоденній, місячній та річній основі. Ці програми забезпечують тривалі записи даних, тоді як фото Artemis II є унікальним, оскільки це одне зображення, захоплене людиною, яке показує багато низькосвітлових особливостей одночасно. Сінді Еванс , старший науковець з досліджень у відділі астроматеріалів та досліджень NASA, працювала в Науковій оцінювальній кімнаті під час місії Artemis II і була однією з перших людей на Землі, хто побачив це зображення. Еванс була вражена як його красою, так і перспективою, яку відкривають всі видимі особливості сонячної системи. "Мені дуже подобається це зображення, тому що воно було зроблено з Землею в місячному світлі і показує Землю як космічне тіло, динамічну планету, що взаємодіє з сонячним вітром, і місце, де існує життя," — сказала вона. Це зображення також має наукову цінність, зазначив Мігель Роман , заступник директора з атмосферних і даних систем у Центрі космічних польотів Годдарда NASA. "Це потужно говорить про широту того, що робить NASA в науці та людських дослідженнях," — сказав він. Роман вивчає штучне світло вночі, як його видно з космосу, як вимірювальний сигнал людської діяльності. "[Ця фотографія] нагадує нам, що Земля вночі є візуально привабливою, фізично складною та науково недослідженою," — сказав Роман. "Я бачу це зображення як погляд на те, чим може стати наука про Землю в майбутньому." Зображення NASA , підготовлені для Earth Observatory Лорен Дофін. Історія Ліндсі Доерман. Посилання та ресурси NASA (2026, 22 квітня) Розвиток спостереження за Землею в NASA з моменту публікації фотографії Earthrise . Доступно 2 червня 2026 року. NASA (2026, 3 квітня) Привіт, світ . Доступно 2 червня 2026 року. NASA (2006, 9 жовтня) Фотографії астронавтів під час Apollo . Доступно 2 червня 2026 року. NASA Earth Observatory (2026, 15 травня) Зображення Землі в новому світлі . Доступно 2 червня 2026 року. Бібліотека зображень та відео NASA (2026, 3 квітня) Земля з перспективи Artemis II . Доступно 2 червня 2026 року.
Без рейтингу0 коментарів4 хв
Читати статтю→
Dane i statystyki
1 хв читання
Nowe dane Eurostatu: Wzrost umieralności niemowląt w Europie
Wzrost umieralności niemowląt w Europie Według najnowszych danych opublikowanych przez Eurostat, umieralność niemowląt w Unii Europejskiej wzrosła w 2021 roku. Wartości te są niepokojące, zwłaszcza w kontekście wcześniejszych lat, kiedy to obserwowano tendencję spadkową. W 2021 roku wskaźnik umieralności niemowląt wyniósł 3,5 na 1000 żywych urodzeń, co stanowi wzrost w porównaniu do 3,3 w roku 2020. Warto zauważyć, że różnice w umieralności niemowląt między krajami członkowskimi są znaczne. Najwyższe wskaźniki umieralności Najwyższe wskaźniki umieralności niemowląt odnotowano w Rumunii (6,0), Bułgarii (5,0) oraz na Węgrzech (4,5). Z kolei najniższe wartości wystąpiły w Irlandii (2,6), Finlandii (2,7) oraz Szwecji (2,8). Przyczyny wzrostu Eksperci wskazują, że wzrost umieralności niemowląt może być związany z różnymi czynnikami, w tym z dostępem do opieki zdrowotnej, warunkami socjoekonomicznymi oraz wpływem pandemii COVID-19 na systemy opieki zdrowotnej. Eurostat podkreśla, że dalsze badania są konieczne, aby zrozumieć przyczyny tego zjawiska i podjąć odpowiednie działania w celu poprawy sytuacji.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Розминка для мозку
Час розім'яти звивини: оберіть тест
Data & Statistics
1 хв читання
DEMO_MINF - "Dataset: updated data"
Infant mortality
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Дані і статистика
1 хв читання
Євростат: зниження рівня дитячої смертності в Європі
Зниження дитячої смертності в ЄС Згідно з останніми даними, опублікованими Євростатом, рівень дитячої смертності в країнах Європейського Союзу продовжує знижуватися. У 2021 році цей показник досяг найнижчого рівня за останні роки. Ключові факти Смертність дітей до 5 років у 2021 році становила 3,5 на 1000 народжених живими. Цей показник знизився з 4,0 на 1000 у 2020 році. Найнижчі показники спостерігаються в країнах Північної Європи, таких як Швеція та Фінляндія. Ці дані свідчать про покращення умов життя та доступу до медичних послуг для дітей у Європі.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Dane i statystyki
1 хв читання
Zgony płodów w późnym okresie ciąży w zależności od wieku matki
Zgony płodów w późnym okresie ciąży w zależności od wieku matki Według najnowszych danych opublikowanych przez Eurostat, wskaźniki zgonów płodów w późnym okresie ciąży różnią się w zależności od wieku matki. W 2021 roku w Unii Europejskiej odnotowano 1,5 zgonu płodu na 1 000 urodzeń żywych. W szczególności, kobiety w wieku 35-39 lat miały najwyższy wskaźnik zgonów płodów, wynoszący 2,1 na 1 000 urodzeń, podczas gdy wśród matek poniżej 25. roku życia wskaźnik ten wynosił tylko 0,8 na 1 000 urodzeń. Te dane podkreślają znaczenie monitorowania zdrowia reprodukcyjnego oraz dostępu do odpowiedniej opieki medycznej dla kobiet w ciąży.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Data & Statistics
1 хв читання
DEMO_MFOET - "Dataset: updated data"
Late foetal deaths by mother's age
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→