Новини
Адаптовані публікації з перевірених зовнішніх джерел із перекладом, атрибуцією та локалізацією для трьох мов.
801 новин у публічній стрічці
20 новин
Data & Statistics
1 хв читання
TEINA010 - "Dataset: updated structure and data"
Gross domestic product, current prices
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Дані і статистика
1 хв читання
TEINA010 - "Набір даних: оновлена структура та дані"
Валовий внутрішній продукт (ВВП) у поточних цінах є важливим показником економічної активності країни. Цей показник відображає загальну вартість усіх товарів і послуг, вироблених у країні за певний період часу.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Nauka i kosmos
6 хв читання
NASA Finds New Way Earth May Have Received Elements Needed for Life
4 Min Read NASA Finds New Way Earth May Have Received Elements Needed for Life This is an artist’s impression of a young star surrounded by a protoplanetary disk. Darker rings in the disk are where objects like planetesimals are forming, clearing a path through the debris. Credits: Illustration: ESO NASA-supported scientists have provided new information about how the early Earth may have acquired some elements necessary for the planet to become habitable. They also suggest a new role for Jupiter in the distribution of these elements throughout the young solar system. The study, published today in Science Advances , examines this history by looking at the ratio of phosphorus to nitrogen in iron meteorites and in younger objects known as chondrites. The study suggests that Earth acquired its inventory of the life-essential elements phosphorous and nitrogen primarily from the inner solar system, without requiring a significant contribution from outer solar system chondrites Debjeet Pathak Rice University Planetary system formation Our solar system formed from gas and dust that swirled around the proto-Sun more than 4.5 billion years ago. This gas contained the raw materials needed to form planets, moons, and ultimately life as we know it. Two elements of particular importance for life are nitrogen and phosphorus. All life on Earth needs the same elements: carbon, hydrogen, nitrogen, oxygen, phosphorus, and sulfur (CHNOPS). These elements came from space, born inside stars and spread in clouds of gas and dust. Gravity then caused this material to gather together, forming new stars and smaller objects like planets. NASA In the earliest stages of the solar system, gas and dust coalesced into bodies known as planetesimals. As these objects orbited the young Sun in this chaotic environment, planetesimals collided, leaving shattered remnants throughout the system. Eventually, many of these pieces were incorporated into planets and moons. Other pieces survive today as asteroids, still orbiting the Sun, and – if they have impacted the Earth and been recovered – as meteorites. These meteorites provide a window into the early solar system at a time before the Earth existed. Chondrites and iron meteorites are two different classes of these meteorites. As their name suggests, iron meteorites are dense, metallic objects and are primarily made of iron-nickel alloy. Chondrites, on the other hand, are stony objects and they are responsible for most of the meteorites that have been found on Earth. Each type of meteorite originates from planetesimals that formed at different times in our system. The oldest generation of planetesimals are the source of iron meteorites. Chondrites came from a second generation of planetesimals that formed 2-3 million years later. Habitable planet building Understanding how the Earth was made and the timing of its formation is important for astrobiologists who study how and when our planet became habitable for life as we know it. The young Earth needed to have a supply of life’s ingredients, including nitrogen and phosphorus, for the first living cells to form. There is debate between scientists over where Earth’s stock of life-essential elements came from. Some evidence points to chondrites in the outer solar system traveling inward to arrive at Earth late in our planet’s formation process. However, the new study tells a different story. Using laboratory experiments and geochemical models, the team reconstructed a map of phosphorus-nitrogen (P/N) ratios across the early solar system and found differences between the first (iron meteorites) and second (chondrites) generations of planetesimals. An illustration of our solar system. The asteroid belt is located between Mars and Jupiter, separating our system into what we refer to as the inner and outer regions. NASA/JPL-Caltech The experiments and subsequent geochemical modeling showed that the first generation had a higher ratio of P/N in the outer solar system, with that ratio decreasing toward the inner solar system. This trend was reversed in the second generation of planetesimals, with higher P/N ratios in the inner solar system. The thought is that during the formation of the first generation of planetesimals, there was an outward flow of material that raised the P/N ratio in the outer solar system. Then came Jupiter. For our own solar system, Jupiter’s presence and growth history, indeed, seem to have played a critical role in determining the distribution of the basic chemical ingredients necessary for habitable worlds. Rajdeep Dasgupta Rice University As Jupiter formed and grew to a tremendous size (and gravitational influence), the planet restricted the movement of phosphorus and nitrogen from the inner to outer solar system. This meant that when the second generation of planetesimals appeared, those in the inner solar system were left with a higher P/N ratio than their cousins further out. “For our own solar system, Jupiter’s presence and growth history, indeed, seem to have played a critical role in determining the distribution of the basic chemical ingredients necessary for habitable worlds,” said Rajdeep Dasgupta of Rice University in Houston and senior author on the study. “It remains an open question whether a life-essential element budget similar to Earth’s can be established without a Jupiter-like planet in the population.” Geochemical accretion modeling further shows that Earth’s present-day P/N signature is best reproduced by the inner solar system planetesimals, either those related to iron meteorites or those related to chondrites. “The study suggests that Earth acquired its inventory of the life-essential elements phosphorous and nitrogen primarily from the inner solar system, without requiring a significant contribution from outer solar system chondrites,” said study lead author Debjeet Pathak, graduate student at Rice University. For more information on astrobiology at NASA, visit: https://science.nasa.gov/astrobiology Karen Fox / Molly Wasser Headquarters, Washington 202-358-1600 [email protected] / [email protected] About the Author Aaron Gronstal Share Details Last Updated Jun 03, 2026 Related Terms Astrobiology Explore More 5 min read NASA Uses Mineralogical Marker to Understand Ancient Martian Climate Scientists analyzed 20 Martian samples collected by NASA’s Curiosity Rover and found that differences in… Article 6 days ago 5 min read NASA Research Shows Early Life Relied on Rare Metal Article 4 weeks ago 8 min read Optical Vortex Phase Masks for the Detection of Habitable Worlds A team of NASA researchers is developing new types of optical masks that could help… Article 2 months ago Keep Exploring Discover More Astrobiology Topics From NASA Astrobiology Program Overview Astrobiology Multimedia Astrobiology Publications Funded Astrobiology Research at NASA
Без рейтингу0 коментарів6 хв
Читати статтю→
Science & Space
6 хв читання
NASA Finds New Way Earth May Have Received Elements Needed for Life
4 Min Read NASA Finds New Way Earth May Have Received Elements Needed for Life This is an artist’s impression of a young star surrounded by a protoplanetary disk. Darker rings in the disk are where objects like planetesimals are forming, clearing a path through the debris. Credits: Illustration: ESO NASA-supported scientists have provided new information about how the early Earth may have acquired some elements necessary for the planet to become habitable. They also suggest a new role for Jupiter in the distribution of these elements throughout the young solar system. The study, published today in Science Advances , examines this history by looking at the ratio of phosphorus to nitrogen in iron meteorites and in younger objects known as chondrites. The study suggests that Earth acquired its inventory of the life-essential elements phosphorous and nitrogen primarily from the inner solar system, without requiring a significant contribution from outer solar system chondrites Debjeet Pathak Rice University Planetary system formation Our solar system formed from gas and dust that swirled around the proto-Sun more than 4.5 billion years ago. This gas contained the raw materials needed to form planets, moons, and ultimately life as we know it. Two elements of particular importance for life are nitrogen and phosphorus. All life on Earth needs the same elements: carbon, hydrogen, nitrogen, oxygen, phosphorus, and sulfur (CHNOPS). These elements came from space, born inside stars and spread in clouds of gas and dust. Gravity then caused this material to gather together, forming new stars and smaller objects like planets. NASA In the earliest stages of the solar system, gas and dust coalesced into bodies known as planetesimals. As these objects orbited the young Sun in this chaotic environment, planetesimals collided, leaving shattered remnants throughout the system. Eventually, many of these pieces were incorporated into planets and moons. Other pieces survive today as asteroids, still orbiting the Sun, and – if they have impacted the Earth and been recovered – as meteorites. These meteorites provide a window into the early solar system at a time before the Earth existed. Chondrites and iron meteorites are two different classes of these meteorites. As their name suggests, iron meteorites are dense, metallic objects and are primarily made of iron-nickel alloy. Chondrites, on the other hand, are stony objects and they are responsible for most of the meteorites that have been found on Earth. Each type of meteorite originates from planetesimals that formed at different times in our system. The oldest generation of planetesimals are the source of iron meteorites. Chondrites came from a second generation of planetesimals that formed 2-3 million years later. Habitable planet building Understanding how the Earth was made and the timing of its formation is important for astrobiologists who study how and when our planet became habitable for life as we know it. The young Earth needed to have a supply of life’s ingredients, including nitrogen and phosphorus, for the first living cells to form. There is debate between scientists over where Earth’s stock of life-essential elements came from. Some evidence points to chondrites in the outer solar system traveling inward to arrive at Earth late in our planet’s formation process. However, the new study tells a different story. Using laboratory experiments and geochemical models, the team reconstructed a map of phosphorus-nitrogen (P/N) ratios across the early solar system and found differences between the first (iron meteorites) and second (chondrites) generations of planetesimals. An illustration of our solar system. The asteroid belt is located between Mars and Jupiter, separating our system into what we refer to as the inner and outer regions. NASA/JPL-Caltech The experiments and subsequent geochemical modeling showed that the first generation had a higher ratio of P/N in the outer solar system, with that ratio decreasing toward the inner solar system. This trend was reversed in the second generation of planetesimals, with higher P/N ratios in the inner solar system. The thought is that during the formation of the first generation of planetesimals, there was an outward flow of material that raised the P/N ratio in the outer solar system. Then came Jupiter. For our own solar system, Jupiter’s presence and growth history, indeed, seem to have played a critical role in determining the distribution of the basic chemical ingredients necessary for habitable worlds. Rajdeep Dasgupta Rice University As Jupiter formed and grew to a tremendous size (and gravitational influence), the planet restricted the movement of phosphorus and nitrogen from the inner to outer solar system. This meant that when the second generation of planetesimals appeared, those in the inner solar system were left with a higher P/N ratio than their cousins further out. “For our own solar system, Jupiter’s presence and growth history, indeed, seem to have played a critical role in determining the distribution of the basic chemical ingredients necessary for habitable worlds,” said Rajdeep Dasgupta of Rice University in Houston and senior author on the study. “It remains an open question whether a life-essential element budget similar to Earth’s can be established without a Jupiter-like planet in the population.” Geochemical accretion modeling further shows that Earth’s present-day P/N signature is best reproduced by the inner solar system planetesimals, either those related to iron meteorites or those related to chondrites. “The study suggests that Earth acquired its inventory of the life-essential elements phosphorous and nitrogen primarily from the inner solar system, without requiring a significant contribution from outer solar system chondrites,” said study lead author Debjeet Pathak, graduate student at Rice University. For more information on astrobiology at NASA, visit: https://science.nasa.gov/astrobiology Karen Fox / Molly Wasser Headquarters, Washington 202-358-1600 [email protected] / [email protected] About the Author Aaron Gronstal Share Details Last Updated Jun 03, 2026 Related Terms Astrobiology Explore More 5 min read NASA Uses Mineralogical Marker to Understand Ancient Martian Climate Scientists analyzed 20 Martian samples collected by NASA’s Curiosity Rover and found that differences in… Article 6 days ago 5 min read NASA Research Shows Early Life Relied on Rare Metal Article 4 weeks ago 8 min read Optical Vortex Phase Masks for the Detection of Habitable Worlds A team of NASA researchers is developing new types of optical masks that could help… Article 2 months ago Keep Exploring Discover More Astrobiology Topics From NASA Astrobiology Program Overview Astrobiology Multimedia Astrobiology Publications Funded Astrobiology Research at NASA
Без рейтингу0 коментарів6 хв
Читати статтю→
Пауза на квіз
Втомились читати? Пройдіть тест дня
Наука і космос
5 хв читання
NASA виявила новий спосіб, як Земля могла отримати елементи, необхідні для життя
Вчені, підтримувані NASA, надали нову інформацію про те, як рання Земля могла отримати деякі елементи, необхідні для того, щоб стати придатною для життя. Вони також пропонують нову роль Юпітера у розподілі цих елементів по молодій сонячній системі. Дослідження, опубліковане сьогодні в Science Advances , вивчає цю історію, аналізуючи співвідношення фосфору до азоту в залізних метеоритах та в молодших об'єктах, відомих як хондритах. Дослідження свідчить про те, що Земля отримала запаси елементів, необхідних для життя, таких як фосфор і азот, переважно з внутрішньої сонячної системи, без значного внеску з хондритів зовнішньої сонячної системи Дебджіт Патхак Університет Райса Формування планетарної системи Наша сонячна система сформувалася з газу та пилу, які оберталися навколо протосонця більше 4.5 мільярдів років тому. Цей газ містив сировину, необхідну для формування планет, місяців і, зрештою, життя, як ми його знаємо. Два елементи, які мають особливе значення для життя, це азот і фосфор. На ранніх стадіях формування сонячної системи газ і пил злилися в тіла, відомі як планетезимали. Коли ці об'єкти оберталися навколо молодого Сонця в цьому хаотичному середовищі, планетезимали зіткнулися, залишаючи розбиті уламки по всій системі. Зрештою, багато з цих частин були включені в планети та місяці. Інші частини збереглися до сьогодні у вигляді астероїдів, які все ще обертаються навколо Сонця, а якщо вони впали на Землю і були знайдені, то як метеорити. Ці метеорити забезпечують вікно в ранню сонячну систему в час, коли Землі ще не існувало. Хондрити та залізні метеорити — це два різні класи цих метеоритів. Залізні метеорити — це щільні, металеві об'єкти, які в основному складаються з залізно-нікелевого сплаву. Хондрити, з іншого боку, є кам'янистими об'єктами і вони відповідальні за більшість метеоритів, які були знайдені на Землі. Кожен тип метеорита походить від планетезималів, які сформувалися в різний час у нашій системі. Найстаріше покоління планетезималів є джерелом залізних метеоритів. Хондрити походять з другого покоління планетезималів, які сформувалися на 2-3 мільйони років пізніше. Будівництво придатної для життя планети Розуміння того, як була створена Земля і коли вона стала придатною для життя, важливо для астробіологів, які вивчають, як і коли наша планета стала придатною для життя, як ми його знаємо. Молодій Землі потрібно було мати запаси інгредієнтів для життя, включаючи азот і фосфор, щоб перші живі клітини могли сформуватися. Існує дискусія серед вчених щодо того, звідки походять запаси елементів, необхідних для життя на Землі. Деякі докази вказують на хондрити зовнішньої сонячної системи, які подорожували всередину, щоб досягти Землі пізно в процесі формування нашої планети. Однак нове дослідження розповідає іншу історію. Використовуючи лабораторні експерименти та геохімічні моделі, команда відтворила карту співвідношення фосфору до азоту (P/N) по ранній сонячній системі і виявила відмінності між першим (залізні метеорити) і другим (хондрити) поколіннями планетезималів. Експерименти та подальше геохімічне моделювання показали, що перше покоління мало вищий коефіцієнт P/N у зовнішній сонячній системі, при цьому цей коефіцієнт зменшувався в напрямку внутрішньої сонячної системи. Ця тенденція була обернена у другому поколінні планетезималів, з вищими коефіцієнтами P/N у внутрішній сонячній системі. Вважається, що під час формування першого покоління планетезималів відбувався зовнішній потік матеріалу, який підвищував коефіцієнт P/N у зовнішній сонячній системі. Потім з'явився Юпітер. Для нашої сонячної системи присутність і історія зростання Юпітера, дійсно, здається, відіграли критичну роль у визначенні розподілу основних хімічних інгредієнтів, необхідних для придатних для життя світів. Радждіп Дасгупта Університет Райса Коли Юпітер сформувався і зріс до величезного розміру (і гравітаційного впливу), планета обмежила переміщення фосфору та азоту з внутрішньої до зовнішньої сонячної системи. Це означало, що коли з'явилося друге покоління планетезималів, ті, що знаходилися в внутрішній сонячній системі, залишилися з вищим коефіцієнтом P/N, ніж їхні родичі далі. “Для нашої сонячної системи присутність і історія зростання Юпітера, дійсно, здається, відіграли критичну роль у визначенні розподілу основних хімічних інгредієнтів, необхідних для придатних для життя світів,” сказав Радждіп Дасгупта з Університету Райса в Х'юстоні та старший автор дослідження. “Залишається відкритим питанням, чи може бути встановлений бюджет елементів, необхідних для життя, подібний до земного, без планети, схожої на Юпітер, у популяції.” Геохімічне моделювання акреції далі показує, що сучасний підпис P/N Землі найкраще відтворюється планетезималами внутрішньої сонячної системи, або тими, що пов'язані з залізними метеоритами, або тими, що пов'язані з хондритами. “Дослідження свідчить про те, що Земля отримала свої запаси елементів, необхідних для життя, таких як фосфор і азот, переважно з внутрішньої сонячної системи, без значного внеску з хондритів зовнішньої сонячної системи,” зазначив ведучий автор дослідження Дебджіт Патхак, аспірант Університету Райса. Для отримання додаткової інформації про астробіологію в NASA, відвідайте: https://science.nasa.gov/astrobiology Карен Фокс / Моллі Вассер Штаб-квартира, Вашингтон 202-358-1600 [email protected] / [email protected]
Без рейтингу0 коментарів5 хв
Читати статтю→
Nauka i kosmos
2 хв читання
Międzynarodowy satelita do pomiaru poziomu morza obserwuje prekursor El Niño
Międzynarodowy satelita do pomiaru poziomu morza obserwuje prekursor El Niño Dane dotyczące wysokości poziomu morza z międzynarodowego satelity Sentinel-6 Michael Freilich, zebrane od marca do maja 2026 roku, pokazują cieplejszą wodę przemieszczającą się z zachodniego Pacyfiku w kierunku wybrzeży Kolumbii, Ekwadoru i Peru. Zjawisko to znane jest jako ciepła fala Kelvina, co w animacji danych oznaczone jest kolorami żółtym, pomarańczowym, czerwonym i białym. Pojawienie się fal Kelvina na początku roku jest sygnałem, że może nastąpić wydarzenie El Niño. Na początku 2026 roku pomiary z Sentinel-6 Michael Freilich wykazały małą falę Kelvina formującą się wokół Mikronezji pod koniec stycznia, która zanikła do połowy lutego. Fala przedstawiona w animacji pojawiła się na początku marca, a następnie przemieszczała się na wschód. Do połowy maja poziom morza wokół Peru był o ponad 15 centymetrów wyższy niż średnia długoterminowa. Ponieważ woda rozszerza się w miarę ogrzewania, wzrost poziomu w danym obszarze oceanu wskazuje na rosnącą temperaturę. Dodatnie ciepło na powierzchni morza może zmieniać wzorce cyrkulacji energii, wody i powietrza w atmosferze, co może wpływać na pogodę. Zjawiska El Niño mogą powodować intensywne opady w niektórych regionach oraz niedobory w innych, wpływając na codzienne życie i handel na całym świecie. Sentinel-6 Michael Freilich, nazwany na cześć byłego dyrektora NASA ds. nauk o Ziemi Michaela Freilicha, jest jednym z dwóch satelitów wchodzących w skład misji Copernicus Sentinel-6/Jason-CS (ciągłość usług). Sentinel-6/Jason-CS został wspólnie opracowany przez ESA, Europejską Organizację Eksploatacji Satelitów Meteorologicznych (EUMETSAT), NASA i NOAA, z finansowym wsparciem Komisji Europejskiej oraz wsparciem technicznym ze strony francuskiej agencji kosmicznej CNES (Centre National d’Études Spatiales). Monitorowanie i kontrola statków kosmicznych, a także przetwarzanie wszystkich danych naukowych z altimetrów, są realizowane przez EUMETSAT w imieniu programu Copernicus Unii Europejskiej, przy wsparciu wszystkich agencji partnerskich. Laboratorium Napędu Odrzutowego NASA w Pasadenie, będące częścią Caltech, dostarczyło trzy instrumenty naukowe dla każdego satelity Sentinel-6: zaawansowany radiometr mikrofalowy , globalny system nawigacji satelitarnej – radiookultacja oraz zestaw reflektorów laserowych . NASA dostarczyło również usługi startowe, systemy naziemne wspierające działanie instrumentów naukowych NASA, procesory danych naukowych dla dwóch z tych instrumentów oraz wsparcie dla amerykańskich członków międzynarodowego zespołu naukowego ds. topografii powierzchni oceanów. Aby dowiedzieć się więcej o Sentinel-6 Michael Freilich, odwiedź: https://www.nasa.gov/sentinel-6
Без рейтингу0 коментарів2 хв
Читати статтю→
Science & Space
3 хв читання
International Sea Level Satellite Observes El Niño Precursor
2 Min Read International Sea Level Satellite Observes El Niño Precursor PIA26710 Credits: NASA/JPL-Caltech Photojournal Navigation Science Photojournal International Sea Level… Photojournal Home Photojournal Search Latest Content Galleries Feedback RSS About Downloads International Sea Level Satellite Observes El Niño Precursor MP4 (1.10 MB) Description Sea level height data from the international Sentinel-6 Michael Freilich satellite collected from March to May 2026 show higher, warmer water moving from the western Pacific Ocean to just off the coast of Colombia, Ecuador, and Peru. This phenomenon is known as a warm Kelvin wave, signified in this animation of the data by yellow, orange, red, and white. The emergence of Kelvin waves in the early part the year is a signal that an El Niño event is likely to follow. In early 2026, measurements from Sentinel-6 Michael Freilich showed a small Kelvin wave forming around Micronesia in late January and dissipating by mid-February. The wave shown in the animation emerged in early March, then moved east over time. By mid-May, the seas around Peru were more than 5.9 inches (15 centimeters) higher than long-term averages. Because water expands as it warms, a rise in elevation of an area of the ocean indicates increasing temperature. The additional heat at the sea surface can change the circulation patterns of energy, water, and air in the atmosphere, which can affect weather. El Niños can cause heavy precipitation in some regions and deficits in others, influencing daily life and commerce around the world. Sentinel-6 Michael Freilich, named after former NASA Earth Science Division Director Michael Freilich, is one of two satellites that compose the Copernicus Sentinel-6/Jason-CS (Continuity of Service) mission. Sentinel-6/Jason-CS was jointly developed by ESA, the European Organisation for the Exploitation of Meteorological Satellites (EUMETSAT), NASA, and NOAA, with funding support from the European Commission and technical support on performance from the French space agency CNES (Centre National d’Études Spatiales). Spacecraft monitoring and control, as well as the processing of all the altimeter science data, is carried out by EUMETSAT on behalf of the European Union’s Copernicus programme, with the support of all partner agencies. A division of Caltech in Pasadena, NASA’s Jet Propulsion Laboratory contributed three science instruments for each Sentinel-6 satellite: the Advanced Microwave Radiometer , the Global Navigation Satellite System – Radio Occultation , and the Laser Retroreflector Array . NASA also contributed launch services, ground systems supporting operation of the NASA science instruments, the science data processors for two of these instruments, and support for the U.S. members of the international Ocean Surface Topography Science Team. To learn more about Sentinel-6 Michael Freilich, visit: https://www.nasa.gov/sentinel-6 Keep Exploring Discover More Topics From Photojournal Photojournal Search Photojournal Photojournal’s Latest Content Feedback
Без рейтингу0 коментарів3 хв
Читати статтю→
Наука і космос
2 хв читання
Міжнародний супутник рівня моря спостерігає за попередником Ель-Ніньйо
Опис Дані про висоту рівня моря, зібрані міжнародним супутником Sentinel-6 Michael Freilich з березня по травень 2026 року, показують підвищення температури води, що рухається з західної частини Тихого океану до узбережжя Колумбії, Еквадору та Перу. Це явище відоме як тепла хвиля Кельвіна, що відзначається в цій анімації даних жовтим, оранжевим, червоним і білим кольорами. Поява хвиль Кельвіна на початку року є сигналом того, що ймовірно відбудеться подія Ель-Ніньйо. На початку 2026 року вимірювання з Sentinel-6 Michael Freilich показали формування невеликої хвилі Кельвіна навколо Мікронезії наприкінці січня, яка розсіялася до середини лютого. Хвиля, показана в анімації, з'явилася на початку березня і поступово рухалася на схід. До середини травня рівень моря біля Перу був на понад 5,9 дюйма (15 сантиметрів) вище за довгострокові середні показники. Оскільки вода розширюється при нагріванні, підвищення рівня в певній ділянці океану свідчить про зростання температури. Додаткове тепло на поверхні моря може змінити циркуляційні патерни енергії, води та повітря в атмосфері, що може вплинути на погоду. Ель-Ніньйо може викликати сильні опади в деяких регіонах і дефіцит в інших, впливаючи на повсякденне життя та торгівлю по всьому світу. Sentinel-6 Michael Freilich, названий на честь колишнього директора NASA Earth Science Division Майкла Фрейліха, є одним з двох супутників, що складають місію Copernicus Sentinel-6/Jason-CS (Продовження обслуговування). Sentinel-6/Jason-CS була спільно розроблена ESA, Європейською організацією з експлуатації метеорологічних супутників (EUMETSAT), NASA та NOAA, за фінансової підтримки Європейської комісії та технічної підтримки з боку французького космічного агентства CNES (Centre National d’Études Spatiales). Моніторинг і контроль космічного апарату, а також обробка всіх наукових даних альтиметра здійснюється EUMETSAT від імені програми Copernicus Європейського Союзу за підтримки всіх партнерських агентств. Відділення Caltech у Пасадені, Лабораторія реактивного руху NASA внесла три наукові прилади для кожного супутника Sentinel-6: сучасний мікрохвильовий радіометр , глобальна навігаційна супутникова система – радіоокультація та лазерний ретрорефлектор . NASA також забезпечила послуги запуску, наземні системи, що підтримують роботу наукових приладів NASA, обробники наукових даних для двох з цих приладів і підтримку для американських членів міжнародної команди з науки про поверхневу топографію океану. Щоб дізнатися більше про Sentinel-6 Michael Freilich, відвідайте: https://www.nasa.gov/sentinel-6
Без рейтингу0 коментарів2 хв
Читати статтю→
Перевір себе
Думаєте, що знаєте відповідь? Пройдіть швидкий тест
Nauka i kosmos
1 хв читання
Podróż do Centrum Klastra Panny
Obraz NASA/ESA Hubble Space Telescope przedstawia galaktykę spiralną Messier 88 (M88). ESA/Hubble & NASA, D. Thilker Obraz opublikowany przez NASA/ESA Hubble Space Telescope 29 maja 2026 roku koncentruje się na aktywnej galaktyce spiralnej, która odbywa podróż trwającą setki milionów lat. Galaktyka Messier 88 (M88), znana również jako NGC 4501, znajduje się około 63 miliony lat świetlnych od Ziemi w konstelacji Coma Berenices (Włosy Bereniki). M88 jest galaktyką aktywną, co oznacza, że w jej centrum znajduje się supermasywna czarna dziura, która pożera gaz i pył. Astronomowie szacują, że czarna dziura ma masę około 100 milionów razy większą niż Słońce i wydaje się, że napędza wypływy gazu z centrum galaktyki. Dowiedz się więcej o M88. Źródło obrazu: ESA/Hubble & NASA, D. Thilker
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Science & Space
1 хв читання
Journey to the Center of the Virgo Cluster
This NASA/ESA Hubble Space Telescope image features the spiral galaxy Messier 88 (M88). ESA/Hubble & NASA, D. Thilker The focus of this NASA/ESA Hubble Space Telescope image released on May 29, 2026, is an active spiral galaxy on a journey lasting hundreds of millions of years. The galaxy Messier 88 (M88), also known as NGC 4501, is located about 63 million light-years away in the constellation Coma Berenices (Berenice’s Hair). M88 is an active galaxy, which means that its center harbors a supermassive black hole that is snacking on gas and dust. Astronomers estimate the black hole is around 100 million times as massive as the Sun, and it appears to be powering outflows of gas from the galaxy’s center. Learn more about M88. Image credit: ESA/Hubble & NASA, D. Thilker
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Наука і космос
1 хв читання
Подорож до центру кластера Діви
Це зображення галактики Мессьє 88 (M88) отримане за допомогою телескопа Хаббл NASA/ESA. ESA/Hubble & NASA, D. Thilker Зображення, опубліковане NASA/ESA телескопом Хаббл 29 травня 2026 року, фокусується на активній спіральній галактиці, яка мандрує протягом сотень мільйонів років. Галактика Мессьє 88 (M88), також відома як NGC 4501, розташована приблизно за 63 мільйони світлових років у сузір'ї Волосся Вероніки. M88 є активною галактикою, що означає, що в її центрі знаходиться надмасивна чорна діра, яка поглинає газ і пил. Астрономи оцінюють, що маса цієї чорної діри приблизно в 100 мільйонів разів більша за масу Сонця, і вона, здається, спричиняє викиди газу з центру галактики. Дізнайтеся більше про M88. Фото: ESA/Hubble & NASA, D. Thilker
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Dane i statystyki
1 хв читання
TAG00045 - "Zestaw danych: zaktualizowane dane"
Produkcja mięsa owczego i koziego w rzeźniach Według danych Eurostatu, produkcja mięsa owczego i koziego w rzeźniach w Unii Europejskiej w ostatnich latach wykazuje znaczące zmiany. W 2021 roku całkowita produkcja wyniosła 1,4 miliona ton, co oznacza wzrost o 2% w porównaniu do roku poprzedniego. Najwięcej mięsa owczego i koziego produkowano w takich krajach jak Hiszpania, Grecja i Francja, które razem odpowiadają za ponad 60% całkowitej produkcji w UE. Warto zauważyć, że Hiszpania pozostaje liderem w tej dziedzinie, z produkcją wynoszącą około 500 tysięcy ton rocznie. Warto również wspomnieć, że w ostatnich latach wzrosło zainteresowanie mięsem owczym i kozim wśród konsumentów, co może wpłynąć na dalszy rozwój tego segmentu rynku.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Челендж
Киньте собі виклик — тест усього за 2 хвилини
Data & Statistics
1 хв читання
TAG00045 - "Dataset: updated data"
Production of sheepmeat and goat meat in slaughterhouses
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Дані і статистика
1 хв читання
Виробництво баранини та козлятини на забійних підприємствах
Виробництво баранини та козлятини в ЄС Згідно з останніми даними Eurostat, виробництво баранини та козлятини в забійних підприємствах Європейського Союзу продовжує демонструвати цікаві тенденції. У 2022 році загальний обсяг виробництва цих видів м'яса склав близько 1,5 мільйона тонн. Зокрема, найбільшими виробниками баранини є такі країни, як: Велика Британія - 300 тисяч тонн; Іспанія - 250 тисяч тонн; Франція - 200 тисяч тонн. Що стосується козлятини, то її виробництво в ЄС становить приблизно 200 тисяч тонн, з основними виробниками: Греція - 80 тисяч тонн; Італія - 50 тисяч тонн; Іспанія - 30 тисяч тонн. Ці дані свідчать про стабільний попит на баранину та козлятину в Європі, а також про важливість цих продуктів у харчовій промисловості.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Dane i statystyki
1 хв читання
TAG00044 - "Zestaw danych: zaktualizowane dane"
Produkcja mięsa wołowego w rzeźniach w Unii Europejskiej wzrosła o 2% w 2022 roku w porównaniu do roku poprzedniego, osiągając 7,5 miliona ton. Wzrost ten jest wynikiem zwiększonego popytu na mięso wołowe oraz poprawy efektywności produkcji. Najwięksi producenci mięsa wołowego w UE to Francja, Niemcy i Włochy, które razem odpowiadają za ponad 50% całkowitej produkcji. Warto zauważyć, że w Polsce produkcja mięsa wołowego również wzrosła, co przyczyniło się do wzrostu eksportu. Kluczowe dane: Produkcja w 2022 roku: 7,5 miliona ton Wzrost w porównaniu do 2021 roku: 2% Najwięksi producenci: Francja, Niemcy, Włochy Wzrost produkcji mięsa wołowego w UE jest pozytywnym sygnałem dla sektora rolniczego, który zmaga się z różnymi wyzwaniami, w tym zmianami klimatycznymi i rosnącymi kosztami produkcji.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Data & Statistics
1 хв читання
TAG00044 - "Dataset: updated data"
Production of bovine meat in slaughterhouses
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Розминка для мозку
Час розім'яти звивини: оберіть тест
Дані і статистика
1 хв читання
Виробництво яловичини на забійних підприємствах
Виробництво яловичини в ЄС Згідно з даними Eurostat, у 2022 році обсяги виробництва яловичини в забійних підприємствах Європейського Союзу зазнали змін. Загалом, виробництво яловичини в країнах ЄС зменшилося на 1,5% у порівнянні з попереднім роком. Ключові факти У 2022 році було вироблено 7,5 мільйона тонн яловичини. Найбільшими виробниками залишаються Франція, Німеччина та Іспанія. Зменшення виробництва пов'язане з підвищенням витрат на корми та енергію. Ці дані підкреслюють виклики, з якими стикається галузь, та необхідність адаптації до нових економічних умов.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Dane i statystyki
1 хв читання
TAG00043 - "Zestaw danych: zaktualizowane dane"
Produkcja mięsa drobiowego w rzeźniach Według danych Eurostatu, produkcja mięsa drobiowego w Unii Europejskiej w 2022 roku wyniosła 13,5 miliona ton. To oznacza wzrost o 1,5% w porównaniu do roku poprzedniego. Najwięcej mięsa drobiowego wyprodukowano w Polsce, Francji i Hiszpanii. Polska, jako lider w produkcji, dostarczyła 3,2 miliona ton, co stanowi 24% całkowitej produkcji UE. Warto zauważyć, że w ostatnich latach zauważalny jest trend wzrostu zapotrzebowania na mięso drobiowe, co wpływa na rozwój sektora hodowli drobiu w wielu krajach członkowskich. W 2022 roku, w porównaniu do 2021 roku, produkcja mięsa drobiowego wzrosła w większości państw członkowskich, co jest pozytywnym sygnałem dla branży.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Data & Statistics
1 хв читання
TAG00043 - "Dataset: updated data"
Production of poultry meat in slaughterhouses
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Дані і статистика
1 хв читання
Виробництво м'яса птиці на забійних підприємствах
Виробництво м'яса птиці в ЄС Згідно з останніми даними Євростату, виробництво м'яса птиці на забійних підприємствах у країнах Європейського Союзу продовжує зростати. У 2022 році загальний обсяг виробництва становив 13,5 мільйона тонн, що на 2% більше, ніж у попередньому році. Країни-лідери Найбільшими виробниками м'яса птиці залишаються: Франція - 1,8 мільйона тонн Німеччина - 1,7 мільйона тонн Іспанія - 1,5 мільйона тонн Ці країни разом забезпечують понад 40% загального виробництва м'яса птиці в ЄС. Тенденції на ринку Зростання виробництва м'яса птиці пов'язане з підвищенням попиту на цей вид м'яса серед споживачів, а також з розвитком технологій у галузі птахівництва. «Виробництво м'яса птиці є важливим сегментом аграрного сектору, і його зростання свідчить про стабільність ринку», - зазначають експерти.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→