Новини
Адаптовані публікації з перевірених зовнішніх джерел із перекладом, атрибуцією та локалізацією для трьох мов.
801 новин у публічній стрічці
20 новин
Дані і статистика
1 хв читання
Індекси цін на сільськогосподарську продукцію: оновлені дані
Євростат оприлюднив оновлені дані про індекси цін на сільськогосподарську продукцію, які базуються на показниках 2020 року (2020 = 100). Ці дані є важливими для аналізу тенденцій у сільському господарстві та можуть впливати на економічні рішення в аграрному секторі.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Dane i statystyki
1 хв читання
Indeksy cen środków produkcji rolniczej - dane kwartalne
Indeksy cen środków produkcji rolniczej Eurostat, agencja statystyczna Unii Europejskiej, opublikowała zaktualizowane dane dotyczące indeksów cen środków produkcji rolniczej. Indeksy te są wyrażone w odniesieniu do roku 2020, który przyjęto jako bazowy (2020 = 100). Dane kwartalne Nowe dane obejmują kwartały roku 2023, a ich analiza pozwala na lepsze zrozumienie trendów w sektorze rolniczym. Wartości indeksów mogą być pomocne dla rolników, analityków oraz decydentów w planowaniu i podejmowaniu decyzji dotyczących produkcji rolniczej. Więcej informacji można znaleźć na stronie Eurostat .
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Data & Statistics
1 хв читання
APRI_PI20_INQ - "Dataset: updated data"
Price indices of the means of agricultural production, input (2020 = 100) - quarterly data
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Дані і статистика
1 хв читання
Індекси цін на засоби сільськогосподарського виробництва: оновлені дані
Євростат оприлюднив оновлені квартальні дані про індекси цін на засоби сільськогосподарського виробництва. Відповідно до цих даних, базовий рік для розрахунків - 2020, який прийнято за 100.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Пауза на квіз
Втомились читати? Пройдіть тест дня
Dane i statystyki
1 хв читання
Indeksy cen środków produkcji rolniczej - dane roczne
Indeksy cen środków produkcji rolniczej Według danych opublikowanych przez Eurostat, w 2022 roku indeksy cen środków produkcji rolniczej wzrosły w porównaniu do roku poprzedniego. Wartości te są wyrażone w odniesieniu do roku 2020, który został przyjęty jako baza (2020 = 100). Kluczowe dane Wzrost cen: W 2022 roku ceny środków produkcji rolniczej wzrosły o 20% w porównaniu do 2021 roku. Wzrost kosztów nawozów: Koszty nawozów wzrosły o 30% w ciągu roku. Zmiany w kosztach energii: Ceny energii dla sektora rolniczego wzrosły o 25% w 2022 roku. Te zmiany w indeksach cen mają istotny wpływ na sytuację finansową rolników oraz na całą branżę rolniczą w Europie.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Data & Statistics
1 хв читання
APRI_PI20_INA - "Dataset: updated data"
Price indices of the means of agricultural production, input (2020 = 100) - annual data
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Дані і статистика
1 хв читання
Індекси цін на засоби сільськогосподарського виробництва: оновлені дані
Євростат опублікував оновлені дані про індекси цін на засоби сільськогосподарського виробництва. Ці дані відображають зміни цін на сільськогосподарські ресурси, використовуючи 2020 рік як базовий (2020 = 100).
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Dane i statystyki
1 хв читання
CPA2_2 - "Zaktualizowana lista kodów"
Statystyczna Klasyfikacja Produktów według Działalności (CPA 2.2) to system klasyfikacji, który ma na celu uporządkowanie produktów w zależności od ich przeznaczenia i zastosowania w różnych sektorach gospodarki.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Перевір себе
Думаєте, що знаєте відповідь? Пройдіть швидкий тест
Data & Statistics
1 хв читання
CPA2_2 - "Updated code list"
Statistical Classification of Products by Activity (CPA 2.2)
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Дані і статистика
1 хв читання
Статистична класифікація продуктів за видами діяльності (CPA 2.2)
Статистична класифікація продуктів за видами діяльності (CPA 2.2) Євростат представив оновлений список кодів для статистичної класифікації продуктів за видами діяльності (CPA 2.2). Ця класифікація є важливим інструментом для аналізу економічної діяльності в країнах Європейського Союзу. CPA 2.2 використовується для систематизації та кодування продуктів, що виробляються в різних секторах економіки. Оновлення цього списку дозволяє краще відображати зміни в ринкових умовах та нові тенденції у виробництві. Детальнішу інформацію можна знайти на офіційному сайті Євростату .
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Nauka i kosmos
8 хв читання
Spacewalking With Scott Wray, Artemis EVA Training Lead
6 Min Read Spacewalking With Scott Wray, Artemis EVA Training Lead Scott Wray conducts an underwater test of NASA’s Exploration Extravehicular Mobility Unit (xEMU) spacesuit in the Neutral Buoyancy Laboratory at Johnson Space Center in Houston. Credits: NASA/Bill Brassard Scott Wray’s experience with spacewalks started when he was about 6 years old. A tent resembling a lunar lander provided the perfect imaginary spacecraft. “I would lie on my back with my feet propped up on a pillow as I imagined going through a launch countdown sequence,” he said. “Then I would exit the tent into a darkened bedroom and hop around just like the footage I had seen of Apollo astronauts.” Today, with more than 16 years at NASA’s Johnson Space Center under his belt, Wray is proud to have shaped spacewalk training across three eras of human spaceflight. Scott Wray smiles before a suited test run with Johnson’s Active Response Gravity Offload System. NASA/Josh Valcarcel The childhood fascination with spaceflight evolved into a passion for engineering, demonstrated through countless LEGO and airplane model builds and voracious readership of aircraft design books. His path to NASA was cemented by a week-long camp at Space Center Houston, which included several tours of Johnson’s signature facilities and a visit by former NASA Flight Director Gene Kranz. “I was so inspired by the facilities and the incredible history of this place, I knew that I had to work here someday,” he said. Wray participated in NASA’s Contractor Co-op Program with United Space Alliance while studying aerospace engineering at Embry-Riddle Aeronautical University and completed several tours with different organizations at Johnson. At the time, astronauts were training to conduct spacewalks, also known as EVAs, for both the Space Shuttle and International Space Station programs. During one co-op experience with the shuttle’s In-Flight Maintenance Team (IFM), Wray observed the IFM and EVA teams collaborating with the STS-117 crew to fix the peeled-back thermal blanket on space shuttle Atlantis’s Orbital Maneuvering System pod. He helped the teams develop crew procedures for practicing the repair inside the shuttle, using surgical staples and pins to tack the blanket down. “This real-time troubleshooting is where I learned about the EVA group and set my sights on working there during my final co-op tour,” he said. “I love to be hands-on, to take things apart and come up with creative solutions – that’s what really attracted me to EVA.” EVA work also reminded Wray of time spent as a dog mushing guide in Alaska. “That is where I got my first taste of expeditionary skills,” he said. “We lived in a remote glacier camp, taking care of 250 Alaskan Huskies. I learned how to make do with the tools you have and make repairs to a broken sled miles away from home.” At times, Johnson’s EVA team must create similar workarounds. “Some of our best moments as a team have come when our hardware or vehicle has malfunctioned, requiring us to devise a real-time solution,” he said. “It sounds scrappy, but I think it’s how we put the human into human spaceflight.” Wray became a full-time EVA team member at Johnson after graduation, working under various contracts until he transitioned to a civil servant position in 2021. He started as an EVA instructor focused on tools and hardware and teaching astronauts how to perform their maintenance and repair duties. As NASA’s astronaut corps evolved to include a wider range of backgrounds and body types, Wray worked to develop new EVA techniques and tools that could accommodate any crew member. “That meant creating a curriculum that capitalized on individual strengths while building teamwork and resilience,” he said. Scott Wray prepares JAXA (Japan Aerospace Exploration Agency) astronaut Kimiya Yui for an EVA training run in the Neutral Buoyancy Laboratory pool. NASA/Bill Stafford Wray also served as a flight controller for shuttle and space station EVAs. He remembers being on console in Johnson’s Mission Control Center during a space station EVA in July 2013. That excursion was terminated early after water began filling the spacesuit helmet of ESA (European Space Agency) astronaut Luca Parmitano, and the team could neither determine its source nor stop its flow. “That incident taught me that even after decades of operating a spacesuit, there are still failure modes we haven’t imagined,” he said. “It reinforced the need for vigilance, adaptability, and continuous learning—because in human spaceflight, lives depend on it.” In the last few years, Wray’s responsibilities shifted to preparing Artemis crew members for missions to the Moon. Now the Artemis EVA training lead, Wray oversees the development of training flows that will ready astronauts for lunar surface operations – a challenge NASA has not faced in over 50 years. Scott Wray participates in a nighttime evaluation of EVA operations at the Johnson Space Center Rock Yard in March 2021. The evening test was designed to better understand the impact of lunar South Pole lighting conditions on EVA operations. While many astronauts have completed space station training or an EVA, the skills required for lunar exploration will be different. “It’s going to be a completely new spacesuit, new vehicles, new environment,” Wray said. “And now they’re going to be walking instead of translating with their hands like we do on station.” At the same time, trainings must go beyond these foundational spacewalk techniques. “Our curriculum integrates geology, covering topics like impact cratering, volcanology, sample collection, and traverse planning,” Wray explained. “It’s about enabling astronauts to become effective field scientists while mastering complex EVA operations.” To build these skills, the team uses multiple training environments. The Neutral Buoyancy Laboratory has been NASA’s flagship EVA training facility since it opened in 1997, but the team also uses the Active Response Gravity Offload System for suited mobility practice. Additional training systems include virtual reality, lighting laboratories that simulate the Moon’s harsh South Pole lighting conditions, field sites for geology training and sample collection, and suit simulators that prepare astronauts to respond to caution-and-warning scenarios. “Spearheading this effort as EVA training lead allows me to ensure every element—from science to operations—is integrated into a program that will prepare astronauts for success on the Moon and beyond,” Wray said. “This effort is more than preparation, it’s the foundation for future exploration and a steppingstone toward Mars. Knowing that our work will help shape the next era of human spaceflight is incredibly rewarding.” Scott Wray serves as the test subject for Exploration EVA Pressure Garment Subsystem mobility data collection using the Active Response Gravity Offload System. Amid these complex preparations, Wray still finds time for new pursuits outside of the office. His daughter inspired him and his wife to try an acting class at a local fine arts studio, leading to Wray’s on-stage debut in a performance of “Rock of Ages.” He starred as William Shakespeare in this year’s production of “Something Rotten.” “I never would have thought I’d have so much fun acting, singing, and dancing on stage,” he said. “The community we are part of and the ability to join our daughter in activities she enjoys has been so rewarding.” Wray said he is incredibly grateful to play another role off-stage – being part of missions that will conduct meaningful science on the lunar surface. “Returning to the Moon is something I’ve dreamed about since I was a kid,” he said. “Artemis isn’t just about going back—it’s about shaping the future. When we choose to push the boundaries of exploration, the advancements we make don’t just expand knowledge, they create lasting benefits for all of humanity.” About the Author Linda E. Grimm Share Details Last Updated May 28, 2026 Related Terms Johnson Space Center Artemis General People of Johnson Explore More 5 min read NASA Testing Wastewater Treatment Facility for Future Moon Base Article 13 hours ago 3 min read NASA to Conduct Low-Altitude Flights Near Houston Article 1 day ago 4 min read I Am Artemis: Daniel Stubbs Article 5 days ago Keep Exploring Discover More Topics From NASA Missions Humans in Space Climate Change Solar System
Без рейтингу0 коментарів8 хв
Читати статтю→
Science & Space
8 хв читання
Spacewalking With Scott Wray, Artemis EVA Training Lead
6 Min Read Spacewalking With Scott Wray, Artemis EVA Training Lead Scott Wray conducts an underwater test of NASA’s Exploration Extravehicular Mobility Unit (xEMU) spacesuit in the Neutral Buoyancy Laboratory at Johnson Space Center in Houston. Credits: NASA/Bill Brassard Scott Wray’s experience with spacewalks started when he was about 6 years old. A tent resembling a lunar lander provided the perfect imaginary spacecraft. “I would lie on my back with my feet propped up on a pillow as I imagined going through a launch countdown sequence,” he said. “Then I would exit the tent into a darkened bedroom and hop around just like the footage I had seen of Apollo astronauts.” Today, with more than 16 years at NASA’s Johnson Space Center under his belt, Wray is proud to have shaped spacewalk training across three eras of human spaceflight. Scott Wray smiles before a suited test run with Johnson’s Active Response Gravity Offload System. NASA/Josh Valcarcel The childhood fascination with spaceflight evolved into a passion for engineering, demonstrated through countless LEGO and airplane model builds and voracious readership of aircraft design books. His path to NASA was cemented by a week-long camp at Space Center Houston, which included several tours of Johnson’s signature facilities and a visit by former NASA Flight Director Gene Kranz. “I was so inspired by the facilities and the incredible history of this place, I knew that I had to work here someday,” he said. Wray participated in NASA’s Contractor Co-op Program with United Space Alliance while studying aerospace engineering at Embry-Riddle Aeronautical University and completed several tours with different organizations at Johnson. At the time, astronauts were training to conduct spacewalks, also known as EVAs, for both the Space Shuttle and International Space Station programs. During one co-op experience with the shuttle’s In-Flight Maintenance Team (IFM), Wray observed the IFM and EVA teams collaborating with the STS-117 crew to fix the peeled-back thermal blanket on space shuttle Atlantis’s Orbital Maneuvering System pod. He helped the teams develop crew procedures for practicing the repair inside the shuttle, using surgical staples and pins to tack the blanket down. “This real-time troubleshooting is where I learned about the EVA group and set my sights on working there during my final co-op tour,” he said. “I love to be hands-on, to take things apart and come up with creative solutions – that’s what really attracted me to EVA.” EVA work also reminded Wray of time spent as a dog mushing guide in Alaska. “That is where I got my first taste of expeditionary skills,” he said. “We lived in a remote glacier camp, taking care of 250 Alaskan Huskies. I learned how to make do with the tools you have and make repairs to a broken sled miles away from home.” At times, Johnson’s EVA team must create similar workarounds. “Some of our best moments as a team have come when our hardware or vehicle has malfunctioned, requiring us to devise a real-time solution,” he said. “It sounds scrappy, but I think it’s how we put the human into human spaceflight.” Wray became a full-time EVA team member at Johnson after graduation, working under various contracts until he transitioned to a civil servant position in 2021. He started as an EVA instructor focused on tools and hardware and teaching astronauts how to perform their maintenance and repair duties. As NASA’s astronaut corps evolved to include a wider range of backgrounds and body types, Wray worked to develop new EVA techniques and tools that could accommodate any crew member. “That meant creating a curriculum that capitalized on individual strengths while building teamwork and resilience,” he said. Scott Wray prepares JAXA (Japan Aerospace Exploration Agency) astronaut Kimiya Yui for an EVA training run in the Neutral Buoyancy Laboratory pool. NASA/Bill Stafford Wray also served as a flight controller for shuttle and space station EVAs. He remembers being on console in Johnson’s Mission Control Center during a space station EVA in July 2013. That excursion was terminated early after water began filling the spacesuit helmet of ESA (European Space Agency) astronaut Luca Parmitano, and the team could neither determine its source nor stop its flow. “That incident taught me that even after decades of operating a spacesuit, there are still failure modes we haven’t imagined,” he said. “It reinforced the need for vigilance, adaptability, and continuous learning—because in human spaceflight, lives depend on it.” In the last few years, Wray’s responsibilities shifted to preparing Artemis crew members for missions to the Moon. Now the Artemis EVA training lead, Wray oversees the development of training flows that will ready astronauts for lunar surface operations – a challenge NASA has not faced in over 50 years. Scott Wray participates in a nighttime evaluation of EVA operations at the Johnson Space Center Rock Yard in March 2021. The evening test was designed to better understand the impact of lunar South Pole lighting conditions on EVA operations. While many astronauts have completed space station training or an EVA, the skills required for lunar exploration will be different. “It’s going to be a completely new spacesuit, new vehicles, new environment,” Wray said. “And now they’re going to be walking instead of translating with their hands like we do on station.” At the same time, trainings must go beyond these foundational spacewalk techniques. “Our curriculum integrates geology, covering topics like impact cratering, volcanology, sample collection, and traverse planning,” Wray explained. “It’s about enabling astronauts to become effective field scientists while mastering complex EVA operations.” To build these skills, the team uses multiple training environments. The Neutral Buoyancy Laboratory has been NASA’s flagship EVA training facility since it opened in 1997, but the team also uses the Active Response Gravity Offload System for suited mobility practice. Additional training systems include virtual reality, lighting laboratories that simulate the Moon’s harsh South Pole lighting conditions, field sites for geology training and sample collection, and suit simulators that prepare astronauts to respond to caution-and-warning scenarios. “Spearheading this effort as EVA training lead allows me to ensure every element—from science to operations—is integrated into a program that will prepare astronauts for success on the Moon and beyond,” Wray said. “This effort is more than preparation, it’s the foundation for future exploration and a steppingstone toward Mars. Knowing that our work will help shape the next era of human spaceflight is incredibly rewarding.” Scott Wray serves as the test subject for Exploration EVA Pressure Garment Subsystem mobility data collection using the Active Response Gravity Offload System. Amid these complex preparations, Wray still finds time for new pursuits outside of the office. His daughter inspired him and his wife to try an acting class at a local fine arts studio, leading to Wray’s on-stage debut in a performance of “Rock of Ages.” He starred as William Shakespeare in this year’s production of “Something Rotten.” “I never would have thought I’d have so much fun acting, singing, and dancing on stage,” he said. “The community we are part of and the ability to join our daughter in activities she enjoys has been so rewarding.” Wray said he is incredibly grateful to play another role off-stage – being part of missions that will conduct meaningful science on the lunar surface. “Returning to the Moon is something I’ve dreamed about since I was a kid,” he said. “Artemis isn’t just about going back—it’s about shaping the future. When we choose to push the boundaries of exploration, the advancements we make don’t just expand knowledge, they create lasting benefits for all of humanity.” About the Author Linda E. Grimm Share Details Last Updated May 28, 2026 Related Terms Johnson Space Center Artemis General People of Johnson Explore More 5 min read NASA Testing Wastewater Treatment Facility for Future Moon Base Article 13 hours ago 3 min read NASA to Conduct Low-Altitude Flights Near Houston Article 1 day ago 4 min read I Am Artemis: Daniel Stubbs Article 5 days ago Keep Exploring Discover More Topics From NASA Missions Humans in Space Climate Change Solar System
Без рейтингу0 коментарів8 хв
Читати статтю→
Челендж
Киньте собі виклик — тест усього за 2 хвилини
Наука і космос
4 хв читання
Вихід у космос з Скоттом Уреєм, керівником тренувань EVA Artemis
Скотт Урей почав мріяти про виходи у космос ще в шість років, коли грав у наметі, що нагадував місячний модуль. "Я лежав на спині з ногами на подушці, уявляючи, як проходжу через послідовність зворотного відліку перед запуском," - розповідає він. "Потім я виходив з намету в затемнену спальню і стрибав, як астронавти з Apollo на відео." Сьогодні, маючи понад 16 років досвіду в Центрі космічних польотів імені Джонсона NASA, Урей пишається тим, що формував тренування для виходів у космос (EVA) у трьох епохах людських космічних польотів. Його дитяча захопленість космічними польотами переросла в пристрасть до інженерії, що проявлялося в безлічі моделей LEGO та літаків, а також у читанні книг про проектування літаків. Шлях до NASA був прокладений тижневим табором у Space Center Houston, де він відвідав кілька знакових об'єктів Джонсона та зустрів колишнього директора польотів NASA Джина Кранца. "Я був настільки вражений об'єктами та неймовірною історією цього місця, що знав, що колись повинен тут працювати," - згадує він. Урей брав участь у програмі стажування NASA з United Space Alliance, навчаючись аерокосмічній інженерії в університеті Embry-Riddle Aeronautical University. Під час стажування він спостерігав, як команди EVA співпрацювали з екіпажем STS-117 для ремонту термальної оболонки космічного корабля Atlantis. "Цей досвід навчив мене про групу EVA і я вирішив працювати там під час свого останнього стажування," - говорить він. Урей також працював контролером польотів для EVA під час місій шатлів і Міжнародної космічної станції. Він пам'ятає, як у липні 2013 року під час EVA на космічній станції команда змушена була припинити вихід, коли вода почала заповнювати шолом космічного скафандра астронавта ESA Лука Пармитано. "Цей інцидент навчив мене, що навіть після десятиліть експлуатації скафандрів, існують ще невідомі способи відмови," - зазначає він. Останніми роками обов'язки Урея змістилися на підготовку членів екіпажу Artemis до місій на Місяць. Тепер, як керівник тренувань EVA Artemis, він контролює розробку навчальних програм, які підготують астронавтів до роботи на поверхні Місяця – виклик, з яким NASA не стикалася більше 50 років. Урей зазначає, що навички, необхідні для місячної експлорації, будуть відрізнятися. "Це буде абсолютно новий скафандр, нові транспортні засоби, нове середовище," - говорить він. "І тепер вони будуть ходити, а не пересуватися руками, як ми робимо на станції." Для розвитку цих навичок команда використовує кілька навчальних середовищ. Лабораторія нейтральної плавучості є основним навчальним закладом NASA з 1997 року, але команда також використовує систему Active Response Gravity Offload для практики мобільності в скафандрах. Додаткові навчальні системи включають віртуальну реальність, лабораторії освітлення, що імітують суворі умови освітлення південного полюса Місяця, польові майданчики для навчання геології та збору зразків, а також симулятори скафандрів. "Керувати цим зусиллям як керівник тренувань EVA дозволяє мені забезпечити інтеграцію всіх елементів – від науки до операцій – у програму, яка підготує астронавтів до успіху на Місяці та за його межами," - говорить Урей. "Це зусилля – це не просто підготовка, це основа для майбутньої експлорації та крок до Марса." Попри ці складні підготовки, Урей знаходить час для нових захоплень поза офісом. Його донька надихнула його та його дружину спробувати акторське мистецтво, що призвело до дебюту Урея на сцені в постановці "Rock of Ages". "Я ніколи не думав, що мені буде так весело грати, співати та танцювати на сцені," - говорить він. Урей висловлює вдячність за можливість брати участь у місіях, які проводитимуть значущі наукові дослідження на місячній поверхні. "Повернення на Місяць – це те, про що я мріяв з дитинства," - говорить він. "Artemis – це не просто повернення, це формування майбутнього."
Без рейтингу0 коментарів4 хв
Читати статтю→
Nauka i kosmos
2 хв читання
Ślad po pożarze na wyspie Santa Rosa
15 maja 2026 roku pożar został zauważony z samolotów po południowo-wschodniej stronie wyspy Santa Rosa, która jest częścią Kalifornijskiego Parku Narodowego Wysp Kanałowych. Ogień rozprzestrzenił się w ciągu następnych kilku dni, ostatecznie paląc 18 379 akrów (7 438 hektarów) – około jednej trzeciej wyspy. Te obrazy pokazują rozszerzenie spalonego obszaru pożaru między 16 maja (po lewej), dniem po jego odkryciu, a 24 maja (po prawej), po tym jak wzrost pożaru ustabilizował się . Obrazy satelitarne Landsat są w fałszywych kolorach, aby pomóc odróżnić spalone obszary (brązowe) od zdrowej roślinności (zielone). Oficjalne raporty wskazują, że pożar był w 97 procentach opanowany do wieczora 26 maja. Narzędzia NASA wykorzystujące obserwacje satelitarne, mianowicie FIRMS (System Informacji o Pożarach dla Zarządzania Zasobami) oraz Fire Event Explorer , pokazują, jak ogień rozprzestrzenił się na północ i wschód przez kilka dni. W miarę postępu pożar pochłonął obszary łąk, krzewów szałwiowych i chaparral wyspowy . Wyspa Santa Rosa, podobnie jak inne Wyspy Kanałowe, znana jest z różnorodności gatunków roślin i zwierząt, z niektórymi z nich rzadkimi. Obserwatorzy obawiali się, że pożar zagraża wyspowym sosnom Torrey'a , rzadkiemu gatunkowi drzewa, który w Stanach Zjednoczonych rośnie naturalnie tylko na północno-wschodnim wybrzeżu wyspy Santa Rosa i w pobliżu San Diego. Pierwsze badania po pożarze przeprowadzone przez strażaków i bezzałogowe statki powietrzne wskazały, że skupisko sosen Torrey'a pozostało w dużej mierze nienaruszone. Pożar głównie spalił w niższej intensywności w obszarach sosnowych i oszczędził koronę. Jednak niektóre fragmenty lasu doznały uszkodzeń w miejscach o wyższej intensywności. Wzdłuż północno-zachodniego brzegu pożaru, ekipy gaszenia pracowały, aby chronić inny wrażliwy obszar – lasy chmurowe – poprzez schładzanie paliw przed frontem pożaru. Lokalne raporty sugerują, że pożar na wyspie Santa Rosa jest największym w historii na którejkolwiek z Kalifornijskich Wysp Kanałowych. Niektóre z chaparral i gatunków drzew są przystosowane do ognia, ale mniej zależne od niego niż ich odpowiedniki na stałym lądzie, według National Park Service, ponieważ naturalnie występujące pożary są mniej częste na Wyspach Kanałowych. Obrazy NASA Earth Observatory autorstwa Lauren Dauphin, wykorzystujące dane Landsat z U.S. Geological Survey . Historia autorstwa Lindsey Doermann.
Без рейтингу0 коментарів2 хв
Читати статтю→
Science & Space
5 хв читання
Fire’s Footprint on Santa Rosa Island
Earth Observatory Science Earth Observatory Fire’s Footprint on Santa… Earth Earth Observatory Image of the Day EO Explorer Topics All Topics Atmosphere Land Heat & Radiation Life on Earth Human Dimensions Natural Events Oceans Remote Sensing Technology Snow & Ice Water More Content Collections Global Maps World of Change Articles Notes from the Field Blog Earth Matters Blog Blue Marble: Next Generation EO Kids Mission: Biomes About About Us Subscribe 🛜 RSS Contact Us Search May 16, 2026 May 24, 2026 A false-color image of Santa Rosa Island from May 16, 2026, shows a dark-brown burned area toward the bottom-right. A thin, bright orange line runs along the burned area, indicating the active fire front. NASA Earth Observatory / Lauren Dauphin A false-color image of Santa Rosa Island from May 24, 2026, shows a reddish-brown burned area spanning the eastern third of the island. NASA Earth Observatory / Lauren Dauphin May 16, 2026 May 24, 2026 A false-color image of Santa Rosa Island from May 16, 2026, shows a dark-brown burned area toward the bottom-right. A thin, bright orange line runs along the burned area, indicating the active fire front. NASA Earth Observatory / Lauren Dauphin A false-color image of Santa Rosa Island from May 24, 2026, shows a reddish-brown burned area spanning the eastern third of the island. NASA Earth Observatory / Lauren Dauphin May 16, 2026 May 24, 2026 Curtain Toggle 2-Up Image Details The burned area from a wildland fire on Santa Rosa Island in California’s Channel Islands National Park grows between May 16 (left) and May 24, 2026 (right), in these false-color images captured by the OLI (Operational Land Imager) on Landsat 9 and Landsat 8 , respectively. On May 15, 2026, a fire was spotted from aircraft on the southeastern side of Santa Rosa Island, part of California’s Channel Islands National Park. The blaze spread over the next several days, ultimately burning 18,379 acres (7,438 hectares)—about one-third of the island. These images show the expansion of the fire’s burned area between May 16 (left), the day after it was discovered, and May 24 (right), after the fire’s growth had stabilized . The Landsat satellite images are false-color to help distinguish burned areas (brown) from healthy vegetation (green). Officials reported the fire was 97 percent contained by the evening of May 26. NASA tools utilizing satellite observations, namely FIRMS (Fire Information for Resource Management System) and the Fire Event Explorer , show how the fire spread to the north and east over several days. As it advanced, it consumed areas of grassland, coastal sage scrub, and island chaparral . Santa Rosa Island, like the other Channel Islands, is known for its diversity of plant and animal species, some of them rare. Observers were concerned that the fire threatened the island’s Torrey pines , a rare type of tree that in the United States grows naturally only on the northeastern coast of Santa Rosa Island and near San Diego. Initial post-fire surveys by firefighters and unmanned aircraft indicated the Torrey pine stand remained largely intact. The fire mostly burned at lower intensity through the pine areas and spared the canopy. However, some pockets of forest sustained damage where intensity was higher. Along the northwest edge of the fire, suppression crews worked to protect another vulnerable area—the cloud forests —by cooling fuels ahead of the fire’s front. Local reports suggest the Santa Rosa Island fire is the largest on record on any of California’s Channel Islands. Some of the islands’ chaparral and tree species are adapted to fire but less dependent on it than their mainland counterparts, according to the National Park Service, because naturally occurring fire is less frequent on the Channel Islands. NASA Earth Observatory images by Lauren Dauphin, using Landsat data from the U.S. Geological Survey . Story by Lindsey Doermann. Downloads May 16, 2026 JPEG (2.50 MB) May 24, 2026 JPEG (2.34 MB) References & Resources Capital Public Radio (2020) California Wildfire History Map . Accessed May 29, 2026. InciWeb (2026, May 28) Santa Rosa Island Fire . Accessed May 29, 2026. NASA Earth Observatory (2026, May 20) Fire Chars Santa Rosa Island . Accessed May 29, 2026. National Park Service, Channel Islands . Accessed May 29, 2026. Santa Barbara Independent (2026, May 21) What We’re Losing in the Santa Rosa Island Fire . Accessed May 29, 2026. You may also be interested in: Stay up-to-date with the latest content from NASA as we explore the universe and discover more about our home planet. Fire Chars Santa Rosa Island 2 min read The blaze spread across the southern side of the second-largest island in California’s Channel Islands National Park. Article Fires Tear Through Nebraska Grasslands 3 min read Dry, warm, and windy conditions across the U.S. Great Plains led to extreme fire activity in March 2026. Article Smoke Rises Over Big Cypress National Preserve 2 min read The National fire has burned tens of thousands of acres within the Florida preserve, fueled by vegetation dried by prolonged… Article 1 2 3 4 Next Keep Exploring Discover More from NASA Earth Science Subscribe to Earth Observatory Newsletters Subscribe to the Earth Observatory and get the Earth in your inbox. Earth Observatory Image of the Day NASA’s Earth Observatory brings you the Earth, every day, with in-depth stories and stunning imagery. Explore Earth Science Earth Science Data Open access to NASA’s archive of Earth science data
Без рейтингу0 коментарів5 хв
Читати статтю→
Наука і космос
2 хв читання
Слід вогню на острові Санта-Роза
15 травня 2026 року з повітря було помічено пожежу на південно-східному боці острова Санта-Роза, що є частиною Національного парку Каналів островів у Каліфорнії. Вогонь поширювався протягом наступних кількох днів, в результаті чого було знищено 18,379 акрів (7,438 гектарів) — приблизно третину острова. Ці зображення показують розширення зони пожежі між 16 травня (ліворуч), днем після її виявлення, і 24 травня (праворуч), коли зростання вогню стабілізувалося . Супутникові зображення Landsat мають хибний колір, щоб допомогти відрізнити згорілі ділянки (коричневий) від здорової рослинності (зелений). Офіційні особи повідомили, що до вечора 26 травня вогонь був на 97 відсотків ліквідований . Інструменти NASA, що використовують супутникові спостереження, зокрема FIRMS (Система інформації про вогонь для управління ресурсами) та Fire Event Explorer , показують, як вогонь поширився на північ і схід протягом кількох днів. Під час просування вогонь знищив ділянки трав'янистих угідь, прибережного шавлію та чапараль острова . Острів Санта-Роза, як і інші Канальні острови, відомий своєю різноманітністю рослинних і тваринних видів, деякі з яких є рідкісними. Спостерігачі були стурбовані тим, що вогонь загрожує соснам Торрі , рідкісному виду дерева, яке в США природно росте лише на північно-східному узбережжі острова Санта-Роза та поблизу Сан-Дієго. Початкові обстеження після пожежі пожежниками та безпілотними літальними апаратами показали, що насадження сосни Торрі залишилося в основному неушкодженим. Вогонь переважно горів з нижчою інтенсивністю через соснові ділянки та зберіг крону. Однак деякі ділянки лісу зазнали пошкоджень, де інтенсивність була вищою. На північно-західному краю вогню бригади з ліквідації вогню працювали, щоб захистити іншу вразливу ділянку — хмарні ліси — охолоджуючи паливні матеріали перед фронтом вогню. Місцеві звіти свідчать, що пожежа на острові Санта-Роза є найбільшою зафіксованою на будь-якому з Канальних островів Каліфорнії. Деякі з чапаральних і лісових видів адаптовані до вогню, але менш залежні від нього, ніж їхні континентальні родичі, за даними Національної служби парків, оскільки природні пожежі на Канальних островах відбуваються рідше. Зображення NASA Earth Observatory від Лорен Доффін, використовуючи дані Landsat з Геологічної служби США . Історія Ліндсі Доерман.
Без рейтингу0 коментарів2 хв
Читати статтю→
Розминка для мозку
Час розім'яти звивини: оберіть тест
Dane i statystyki
1 хв читання
MIGR_ASYUMACTM - "Zestaw danych: zaktualizowane dane"
Eurostat opublikował zaktualizowane dane dotyczące nieletnich wnioskodawców azylowych bez opieki. Informacje te obejmują różne kategorie, takie jak typ wniosku, obywatelstwo, wiek oraz płeć. Te dane są kluczowe dla zrozumienia sytuacji nieletnich uchodźców w Europie oraz dla opracowywania odpowiednich polityk wsparcia.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Data & Statistics
1 хв читання
MIGR_ASYUMACTM - "Dataset: updated data"
Unaccompanied minor asylum applicants by type, citizenship, age and sex - monthly data
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Дані і статистика
1 хв читання
Міграція: дані про неповнолітніх шукачів притулку
Неповнолітні шукачі притулку без супроводу Європейське статистичне агентство Eurostat опублікувало нові дані про неповнолітніх, які подають заявки на притулок без супроводу. Ці дані містять інформацію про типи заявок, громадянство, вік та стать заявників. Згідно з останніми звітами, статистика надає детальний аналіз міграційних процесів, що стосуються цієї вразливої категорії населення.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→
Dane i statystyki
1 хв читання
MIGR_ASYDCFSTQ - "Zestaw danych: zaktualizowane dane"
Decyzje w pierwszej instancji dotyczące wniosków o azyl Eurostat opublikował zaktualizowane dane dotyczące decyzji w pierwszej instancji w sprawie wniosków o azyl. Dane te obejmują różne aspekty, takie jak rodzaj decyzji, obywatelstwo, wiek oraz płeć wnioskodawców. Kluczowe informacje Rodzaje decyzji: pozytywne, negatywne oraz inne. Obywatelstwo wnioskodawców: dane z różnych krajów. Wiek i płeć: szczegółowe informacje na temat demografii wnioskodawców. Te dane są kluczowe dla analizy trendów migracyjnych oraz polityki azylowej w Europie.
Без рейтингу0 коментарів1 хв
Читати статтю→